Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №19 Сторінка 4

(Усмішки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1978 / № 19 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1978 №19 Сторінка 4 - Усмішки. Як тільки ми вирушили в подорож по цьому місту (І, водночас, райцентру), то почули; щось десь шелестить. Оглянулися довкола. Шелестіли сяк-так, абияк наклеєні на дерев’яні і залізобетонні стовпи оголошення-метелики. Прочитали кілька для розширення свого світогляду: «Инспекции Госстра-ха срочно требуется на работу секретарь-машинистка в иачествв бухгалтер-деловод-кассир», «Пускається під квартиру пів хати по вулиці Красноармейська, 36...*. «Дешево продається піддержана десятивідрова діжка-.». Далі почули: щось плюскотить. І чимось неприємним тхне. Це, як з'ясувалося, вихлюпувались помиї. З вигрібної ями. На центральну вулицю. З тієї знаменитої гу-ляйпільської ями, до котрої стікають побутові відходи з кафе «Вогник», готелю, гуртожитку будівельників, дитсадка «Веселка*. Також з’ясувалося, що подібних, правда, менш знаменитих, резервуарів у райцентрі через відсутність каналізації чимало. Затим помітили: тутешні жителі сновигають туди-сюди з відрами порожніми І повними. Поцікавились, ясна річ, як у місті з питною водою. Буває тільки на перших .поверхах, почули у ВІДПОВІДЬ. Та й то не завжди. От І бігаємо з відрами до колонок. Прогулюючись по вечірньому Гуляйполю, ми спостерігали, ян перехожі в темряві натикаються на стовпи. Один з мешканців, розтираючи лоба, поінформував нас: у місті 76 вулиць, з яких повністю освітлені тільки п’ять. Коли повернулися до готелю, то вирішили, як і годиться, помити руки. Одначе з ираиа й не капнуло. Спробували увімкнути радіо і послухати останні вісті марна справа. Динамік мовчав, як скіфська баба. Заглянули в кілька інших кімнат і там радіодинаміки були зіпсовані. Після сніданку вийшли на вулицю, раптом чуємо: Тікайте! Куди і чому? не зрозуміли ми. Куди завгодно. Вітер змінився. Гляньте, який чорним дим суне з труби заводу побутових товарів. Притрусить сажею так, що не відчиститеся. Ми побігли. Зупинилися біля ставка. І одразу ж відчули: пахне соляркою, глянули у ставок бурхливим потоком вливається якась каламутна рідина. Пішли вгору тим потоком, щоб з’ясувати: звідки? З’ясували. Районне об’єднання «Сільгосптехніиа» (керуючий В. Ф. Охріменио) не має спеціально обладнаного майданчика для миття автомашин. Миють на подвір’ї, мастила й залишки пального тут же потрапляють у водоймище. На території деревообробного цеху тресту «Запоріжсільбуд» ще сильніші «аромати». Цими «пахощами» робітники цеху завдячують тій же «Сільгосптехніці»... її склад аміачно? води знаходиться поруч. Цю воду тоннами ллють коли наповнюють і коли випорожнюють місткості на землю. Через дивовижну безвідповідальність тих, хто працює на складі. Ядуча рідина випаровується I, як колись говорили, «забиває памороии» всім в окрузі. Мерщій тікайте! гукнули нам удруге. Цього разу уже з цеху. А то надихаєтеся з незвички аміачними випарами і навряд чи видихаєте... Ми знову побігли. Чкурнули аж за околицю, щоб подихати свіжим повітрям. Але й тут запахло, аж стисло горлянки, і ми помчали назад, у місто, поцікавитися: звідки ж серед степу тані «аромати»? У санепідстанції иам розповіли: маслосирзавод (директор М. Л. Бурдман) щодоби скидає за місто, в балку Жеребець, чимало майже не очищених промислових відходів. А відгодівельиий пункт гуляй-пільсьного колгоспу «Заповіт Леніна» (голова Б. О. Горпинич) додає приблизно таму ж кількість гноївки. У балці нечистоти змішуються і течуть у річку Конку,…
 Усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"