Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1979 №15 Сторінка 2

Журнал Перець 1979 №15 Сторінка 2. Мал. В. ГЛИВЕНКА РАЦІОНАЛІЗАТОРИ До всіх щілин у кузові машин ми почіпляли мішки, і про будь-які втрати зерна тепер не може бути й мови. Почнемо з істини простої, як амеба: красти погано. Це всі знають і мало хто хвалиться своїми успіхами на цьому поприщі. Принаймні, авторові цих рядків таких хвальків довгий час зустрічати не доводилося. А оце нещодавно побував на Одещині. Таки зустрів. Мало того, що вони про свої успіхи говорять уголос. Вони це вимовляють з гордістю. З таким пафосом, нібито знайшли лантух золота і добровільно віднесли в Держбанк. їй-богу, заявив один. Витяг, мабуть, пудів зо три. І під самісіньким носом рибінспекції. (м. Рені). А, приміром, В. Г. Єгоров з села Оксамитного той б’є тільки залізним прутом. Вузька «спеціалізація». Спеціалісти по павуках Г. О. Гуштяк із станції Болград, І. М. Везенков з с. Суворова. Останній систематично ловить прямо на насосній станції, де працює мотористом. Тільки в нього одного тричі(!) забирали сітки: 4 волокуші, 2 ловуш-ки для відлову ондатр (оволодів ще однією суміжною професією), 6 ятерів. Та Везенков не боїться ні рибінспекції, ні штрафів, ні навіть Ви здогадалися, йдеться про браконьєрів. Тоб- то про тих дивовижних людей, для яких ніякі закони (так вони вважають) не писані. Про тих людей, котрі чомусь не бояться ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності і ловлять ту рибу, де хочуть і коли хочуть. Мені довелося побувати у трьох районах: Ре- нійському, Белградському та Ізмаїльському тобто на тій території, яку охоплює Дунайська держрибінспекція. Охоплює і, одразу скажемо, бореться з браконьєром усіма наявними засобами. Бореться, але армія браконьєрів діє. Діє цілорічно. В будь-яку пору. би. Армія браконьєрів озброюється будь-який час до-драчами, павуками, вилами-трійчатами, гачками-кішками, накидками, їжаками. Сідає на мопеди, велосипе- ди, мотоцикли, автомашини і навіть... на трактори і до Дунаю: до його плавнів, до його озер, до його каналів. Широким фронтом. І зу- пинити той фронт поки що не під силу ні держ-рибінспекції, ні громадськості. Браконьєра не нього своя сигналізація. На кожному пірсі, на кожному причалі виписані крейдою номери автомашин держрибінспекції, її човнів, назва катера. Як тільки на горизонті з'являється рибінспектор, сучасні зареєстровані і незареєстрова-ні крадії сигналізують ряднами, простирадлами. Викидають їх на грушу, вивішують на акації: мовляв, ховайсь, Кирило, поки рибінспекція не накрила! І все ж накривають. І все ж штрафують: за дунайський оселедець п'ять карбованців за штуку, стільки ж за судака, сазана, товстолобика. А може, треба, як у сусідів-молдаван: за дунайський оселедець штраф не п'ять, а двадцять п'ять карбованців? Може, перед тим, як узяти в руки драча, браконьєр потилицю почухає. Бо п'ять карбованців поки що його не лякають. Може, як тричі попався, не папірець у вигляді штрафу йому показувати, а лаву? Тверду і Ізмаїльського нарсуду. Не боїться цього і М. С.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"