Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1979 №07 Сторінка 9

(Словничок жартівничок)
Журнал Перець 1979 №07 Сторінка 9 - Словничок жартівничок. Мал. А. БОРДУНІСА Балакати буде, а іншого я не гарантую. ТАК «ЗНАЧИТЬСЯ» ЧИ НЕ «ЗНАЧИТЬСЯ»? Олександр ЛУК'ЯНЕНКО І З НОВИХ БАЙОК У Вінниці, на вулиці Добролю-бова, 26 стоїть будинок. В одній половині цього будинку проживає пенсіонерка П. М. Анисимова, у другій буфетниця Н. Т. Камін* ні дії сусідки. Заступник голови Ленінської райради м. Вінниці В. І. Король визнав скаргу Анисимової справедливою. І навіть по- ЯК ЧЕРЕПАХА ЧЕРЕПИЦЮ РОБИЛА ська. Кілька років тому Н. Т. Камін* ській захотілося розширити свої житлові володіння. Що вона й зробила. Зруйнувала частину осе* лі П. М. Анисимової, заодно при* хопила й шмат її присадибної ді* лянки, збудувала собі веранду та інше. Тепер до половини хати П. М. Анисимової ні під’їхати, ні пройти. Та й від тих «реставраційних робіт Н. Т. Камінської у бабусі Анисимової і покрівля протікає, і стіна валиться. Пенсіонерка оскаржила незакон- обіцяв «вжити заходів». Завідуючий райкомунгоспом А. Г. Яловен- ко також визнав, що Анисимова П. М. має рацію, проте скаргу її перефутболив на розгляд адмінко- місії райвиконкому. А голова ад* мінкомісії Ю. Г. Бондаренко зая- вив, що, згідно з документами за 1977 р., «справа Н. Т. Камінської не значиться»... Отакої. Цікаво, чи «значиться» у вище-поіменованих вінницьких керівних товаришів відповідальність за довірену їм справу? І. ВАСЬПЕТРОВИЧ. м. Вінниця. Дощове видалося літо, й дашки над хатинами лісових мешканців, у кого домівка під соломою, у кого під очеретом, почали протікати. Відтак ухвалила вся мокра громада: час уже, як у людей, замінити ті нетривкі матеріали черепицею, воно ж бо й для ока любіше, і, головне, на довгий вік. Сказано зроблено. Вибрали місце в яру на глиниську, гуртом піч змурували, а порядкувати виробництвом призначили Черепаху. Трохи вайлувата, зате хто ще в покрівельному ремеслі може похвалитися таким взірцем якості, що дорівнював би її панциреві! Але минув тиждень, минув другий нема черепиці. Чому продукції не даєш? питають Черепаху. Та ви, відказує, роздивіться, яка тут глина... Хіба з цієї глини щось путнє вийде? Роздивились, лапами пом’яли: мо’ й справді не та, фахівцеві видніш. Миттю став до діла вправний копач Борсук, видобув з глибини іншої, кращої. Працюй, Черепахо! А черепиці знову нема й нема. У чім, питають, ще заковика? Формувати, бідкається, важко, сили робочої бракує. Сам Ведьмідь, незважаючи на своє ведмеже становище, зголосивсь у підсобники, від рання до смеркання ліпив глиняні плескачі. Потім з’ясувалося, що піч кепсько випалює, й роздмухувати вогонь приставили Вепра. Та продукції однаково не було. І аж тоді простакуватий Заєць висловив думку, яка потай бентежила всіх: Братці!…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"