ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №01 Сторінка 11

(Вибрики Пегаса, Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1980 / № 01 / Сторінка № 11

Перець 1980 №01 Сторінка 11 - Вибрики Пегаса, Гуморески. Юрій ІВЛКІН Мал А. БОРДУНІСА Ти звідки, внученьку, набрався таких слів? Ти ж сама, бабусю, казала: слухай тата й маму. «Сьогодні він налився, У завтра пішов похмелився, На танцях побився, У міліції опинився... А що буде далі подивимся». С. С-ро. з Миколаївської області. З нетерпінням чекаємо розповіді про подальші пригоди вашого героя. «У Почаїві давно славиться Чоловічим монастир Там монахи є молодесенькі і свіжесенькі як галанський сир. Мені б хотілося одного спіймать...» О. Ю-а. Тернопільська область. «Галамсьмого» сиру можемо помогти дістати. Спіймати ж монаха, та ще й свіжесенького, набагато складніше. Тому не обіцяємо. З циклу пародій «2х2 ?» РОМАН ФЕДОРІВ. ЛІЧБА КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА. (Невідомі сторінки роману Отчин світильник») У княжій хоромині сиділи двоє: князь Ярослав і його дісписець, німець і числознавець велемудрий Іван Русин. На столі жбан вина, вистояного в княжих медушах. Пили. Пахуче вино галицьке. Статечно й неквапливо, як і личить двом наймудрішим мужам землі галицької, розмовляли. Красно розмовляли. Відомо ж бо: веселіє Русі розмова за чарою. Чим засмучений, князю? питає лічець і дієписець, Збезгрошів я, Русине. Війна спустошила державну скарбницю. Що порадиш? Почни з малого. Не розтринькуй марно, що маєш. Лічи кожний гріш. Лічба наука вельми потрібна волостелинові. Не все ще я збагнув у тій хитрій науці. Має свої таїни. А втім, додавати й віднімати ти вже добре навчився, князю. Твоя правда, любомудре. Скажу відверто: люблю додавати. Саме в додаванні бачу мудрість волостелино-ву. Гріш до гроша гривна. Гривна до гривни і ти Крез! Овен до овна стадо. Є чим годувати воїнів. Воїн до воїна дружина. Волость до волості уділ. Уділ до уділа князівство. Як любиш додавати, то любиш і віднімати, князю мій! Собі додаєш у когось віднімаєш. Овна у хлопа, »р»ш у городянина, волості і весі у слабшого сусіда. Чи не так? На тому з правіку стоїть світ божим, блаженний муже. Лисиця відбирає життя у зайця, вовк того зайця у лисиці, смерд у вовка його шкуру, боярин тую здобич у ницого смерда... Проте ти, князю, не любиш, як у тебе щось віднімають. Не любиш і ділити. І то правда, Русине. Ділити дрібнити! То ж тільки дурні княжата між собою й дрібнять землю отчу. Навчи мене множити! Множити треба тільки доброї От я й хочу добро множити. Щоб множилося те добро в моїх льохах і теремах. Бачу, не розуміємо один одного. Але воля твоя! Спробую навчити тебе чародійній таблиці множення. Попервах, подумай і скажи мені: скільки буде, якщо два подвоїти? Чого два? Все одного чого, князю. Як то все одно?! Міркуй сам: подвою в дружині своїй хоробрих воїв, то сила її, може, й потроїться. Подвою боягузливих ворог тую дружину вщент вирубає! Не маєш…

Вибрики Пегаса Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"