Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1980 №01 Сторінка 2

(Гуморески)
Журнал Перець 1980 №01 Сторінка 2 - Гуморески. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА регес п лАн Пил1 і ико-лисової роїоти 1. ПОЛІТНАВЧАНН9 V 2. ИЕКЦІЯ V 3. БЕСІДА V и. КІНОФІЛЬМ V і таке буває, коли «галочка» літає. Сьогодні, коли за вікном уже зажевріли вісімдесяті роки двадцятого сторіччя, легше, мабуть, побачити коняку у великому місті, ніж зустріти людину, яка не розуміла б, що таке продуктивність праці. Чи бували ви на якихось зборах, засіданнях, нарадах, де б не говорилося про неї, себто про продуктивність!! Звісно, неправильно було б думати, буцім про продуктивність лише багато говорять. Чимало, зна-смо, й робиться для її підвищення. Конструктори сушать собі голови, винахідливо придумують но ві пристрої, котрі заміняють процес ручної праці на механізовану. Технологи напружують мозок, наполегливо вишукуючи оптимальний технологічний цикл, аби з тієї ж виробничої площі взяти більшу кількість продукції. Психологи твердять, що коли робітника на виробництві стрічають лагідною усмішкою, а не злісним «чорт забирай!», то це створює нормальний моральний мікроклімат, який також дуже благотворно впливає на підвищення продуктивності. З’явилися в нас І мит-ці-дизайнери, котрі підшуковують скажімо, колір. у який слід пофарбувати стіни цеху, щоб вони, стіни, радували око, і це теж, виявляється, гарно впливає на працездатність І продуктивність. І ось, уявімо, вже все зроблено. Конструктори винайшли пристрій, технологи оптимальний цикл, дизайнери відповідний колір стін, психологи та соціологи дали необхідні поради щодо морального мікроклімату. І раптом маєш: продуктивність праці окремо взятого, причому гарного, робітника не підвищилася, а знизилася. Та не лише знизилася, а звелася, даруйте, до нуля. Через що! А через сущу дурницю: том окремо взятий, причому гарний, робітник просто не вийшов на роботу. А не з'явився вій у рідний цех через те, що лікарі виявили в нього гостре респіраторне захворювання так зване ГРЗ, яке наші не дуже медично освічені діди обзивали остудою, охолодою та всілякою іншою нежиттю, А те ГРЗ наш гарний робітник прихопив, виявляється, не де-інде, а в рідному ж цеху, де недбалі господарі не встигли своєчасно засклити вікна. Не мали на це часу, бо, замість склити вікна, закликали підвищувати продуктивність праці. Побував я якось на Дубиівській фабриці художньої галантереї Ровеиського облмісцевпрому, розмовляв з робітниками та робітницями. Влітку, повідали вони, на окремих ділянках буває така спе-котища, що трудівниці просто втрачають працездатність. Зате взимку, в цеху пошиву, наприклад, така холоднеча, хоч бери та спочатку ший собі ватникн-тілогрійки, а вже потім приступай до пошиття основної продукції. Про яку вже тут продуктивність говорити, коли взагалі говорити важко, бо горло болить. Встановили тут автомати для газованої води. Пийте, мовляв, собі на здоров’я! Але води в них нема. І бігають трудівники до крану, цмулять холодну воду І здоров’я катма! Натомість лікарняний бюлетень. Можливо, якби Богдан Павлович Гончарук, директор фабрики, частіше бував у цехах, то звернув би на це увагу та подбав би і про необхідне опалення, і відповідну вентиляцію, і про водопостачання автоматів. Але директор, як твердили комуністи на звітно-виборних зборах, досить рідкісний гість у цехах. До речі, побував я і в кабінеті директора, де часто лунають промови про необхідність дальшого підвищення продуктивності праці. У кабінеті, можу засвідчити, досить затишно, температура нормальна, протягів нема. Це, звичайно, приємно. Та мимохіть подумав: якби тут раптом вітром вибило шибки, то їх, либонь, дуже швидко вставили б. Недарма ж, коли, наприклад, особняк, де живе Богдан Павлович, зажадав ремонту, то ремонт був оперативно проведений. Між іншим, силами робітників фабричної ремонтно-будівельної бригади. Чому ж, питається, таке різне ставлення до своєї рідної хати і до своєї ж рідної фабрики!! З не меншою дивиною довелося здибатися у місті Луцьку. Є там управління осушувальних систем. У кабінеті начальника управління В. Г. Ситника я, щоправда, не був. А от у яких умовах працюють токарі, електрозварники та інші робітники. мені показували. Умови, як той казав, залишають бажати кращого. У цехах відсутня за-гальносбмінна вентиляція. Зате взимку виробничі та побутові приміщення зовсім не опалюються, бо при будівництві ненароком забули підвести опалення. Лише восени 1979 року почали будівництво котельні. елеграФ»* гентстеа Церця ЗА СУВОРИМ ГРАФІКОМ Дирекція житомирського ремонтно-механічного заводу «Лісмаш» розробила і найближчим часом упровадить у життя чіткий графік ремонту запасних частин для ремонту лісовозів. Необхідність ремонтувати запчастини виникла у зв'язку з тим, що вони тривалий час валяються просто неба і активно псуються. Графік ремонту лісовозів буде розроблено пізніше.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"