Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №08 Сторінка 9

(Гуморески)
Перець 1980 №08 Сторінка 9 - Гуморески. Мал. В ГЛИВЕНКА Я десь чула, що тепер у моді шведські стінки, а це чоловік учора дістав. Федір Іванович і я подорожували на південь з метою добре відпочити, поповнити підулалі сили. Коли ми туди дісталися, нам сильно повезло. У кожному разі, такої думки дотримувався вуйко, який відразу ж листовно повідомив про успіх залишеній вдома рідні. «Дорога моя, Ганко! писав він. Сьогодні ми ледь світ посунули на міський пляж займати місця. Це для того, щоб було куди штани покласти, коли йдеш у своїх справах. Ходять тут громадяни, вибач, у плавках. Але досить. Мені кріпко повезло. Сеньо від заздрощів пожовк. Розумієш, підходить моя черга до каси, беру кви-точок на пляж і виявляюся мільйонним відвідувачем. Почали мене вітати, гойдати. Окуляри мої пам'ятаєш, з італійськими скельцями розбились на друзки. Але досить. Відразу ж, як тільки побачили мій мвиток, мене прийняли у добровільне товариство рятування на водах. Зауваж: без вступних внесків. А по тому і посвідчення видали. Така у них, бач, традиція для ювілейних пляжників. Сеньо каже, що воно, те посвідчення, не дуже файне, але то заздрість говорить. На тім до побачення. Федір». Після чудесного вступу в товариство рятування на водах Федір Іванович цілий день тримався ближче до лінії ВИСОКІ повноваженню ГУМОРЕСКА прибою, готовий будь-якої миті прийти чи припливти на допомогу утопаючим. Десь близько обіду він навіть намагався витягнути за волосся з води довготелесу блондинку, але вона голосно попросила не чіплятися до незнайомих. По обіді вуйко вмостився на лежаку і дав відпочити берегові й собі. Підемо сьогодні вечеряти в ресторан, запропонував він, розімлівши на сонці. Я фондую. Кажуть, шашлики тут величезні і смачні... Увечері ми були під брамою «Південного» і марно вмовляли швейцара пустити нас на побачення з творами місцевої кухні. Громадяни, місць немає, відповідав він стримано. Я вже викинув з голови образ гігантських шашликів і збирався рушити у бік гастроному, щоб встигнути купити хоч пляшку кефіру, коли Федора Івановича осінило. Він витягнув з нагрудної кишені посвідчення члена товариства рятування на водах і простягнув швейцарові. А як…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"