Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №08 Сторінка 5

(Гуморески)
Перець 1980 №08 Сторінка 5 - Гуморески. Мал. А. ВАСИЛЕНКА ЧУДО ДРЕСИРУВАННЯ Вона в нього така розумниця все в дім несе. РОЗРЯДКА ГУМОРЕСКА Правду кажучи, я не сподівався, що мій давній знайомий Петько Печі пай відважиться коли-небудь розмовляти з начальством таким тоном. Хай навіть по телефону. Колись непомітний, тихий Петько (тепер уже Петро Макаровим), вивергав громи, фіксуючи кожну свою думку ударом ребра долоні по столі. Я розумію, кричав Пелько, що ми з вами, Кіндрате Пилиповичу, не з одного щабля починали. На те були історичні, так би мовити, причини. Що? Та як ви смієте? Але, зрештою Це щастя, що я з вами свиней не пас. Як-не-як, це заняття відповідальне... Я оце й досі не можу забути, як ви виступали на профспілкових зборах. Ха-ха! Виходячи, значиться, із вимог, які денно і нощ-но ставляться перед нами, було досягнуто певних успіхів у організації проведення, значиться, культурних заходів з метою забезпечення, значиться.. Тьху! Замість того, щоб сказати просто: «При моєму, як голови сільвиконкому, сприянні, для клубу було закуплено балалайку». А чого це клубні магнітофон і телевізор «зберігаються» у вас дома? Не будете ж запевняти, що вони перейшли до вас у спадок від вашого діда. Сором, Пилиповичу! І як завклубом я... З цими словами Петько кидає трубку на важелі, витирає спітнілого лоба... А ти, виявляється, принципово правду-матінку в очі, ошелешено мимрю я. Жартусш, од брик усть ся Петько, це ж я для розрядки Знудьгуєшся тут. Та Й телефон вже місяців зо три не працює... Богдан БАСТЮК. с. Мишковичі Тернопільського району Тернопільської області. У Неї по самісінькі вуха закохалися відразу аж чотири чоловіки, кожен з яких має свою жінку, дітей і навіть онуків. Сивина, як кажуть, у бороду, а біс у ребро. Тепер же, коли таємне їхнє кохання, як те шило з мішка, вилізло на поверхню, всі вони в один голос твердять, що то їх сам біс попутав. Та й було те кохання якимось незвичайним: залицяльники-суперники навперебій допомагали одне одному... закохуватись у Неї, виконувати всі її примхи і забаганки. Забажалось їй, наприклад, щоб один з її залицяльників Петро СтанІславович СавицькиЙ, голова колгоспу Імені Першого травня, що в селі Новофастові (Погребищенський район) став рекордсменом по продажу державі картоплі. Отієї картоплі, що в колгоспі, де він головує, не вродила. І тут як тут, на допомогу своєму суперникові виступив другий її залицяльник Петро Васильович Садовий директор заготівельної контори Погребищенської райспожив-спілки. Він наказав своїм підлеглим видати суперникові липові документи про те, що нібито Новофастівсь-кий колгосп продав державі понад план сорок п'ять тонн першосортної картоплі. Матеріально-відповідальні працівники заготконтори завагалися. Адже вони не отримали від колгоспу жодного кілограма отієї бульби. Та несподівано їхнє вагання припинив Юрій Никанорович Скибюк голова Новофастівського сільського споживчого товариства. Він наказав своїм підлеглим оформити документи атюШі…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"