Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1980 №23 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1980 / № 23 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1980 №23 Сторінка 2. . Уд И ЕЕ0ЖЕ. Нехай пробачить вибагливий читач, що до фейлетону на пекучу те-автор заголовок, Скажімо, у серпні 1980 року 31 жіноче пальто, виготовлене Івано-Франківським виробничим швейним об’єднанням, виявилося з браком. У пальтах викривлені лінії накладних кишень, ні, погано пришиті гудзики тощо. На Коломийській швейній фабриці, у вересні, із 600 сорочок для хлопчиків забраковано 60. Причина? Спрощення технології, закорочення комірців, зміщення гудзиків. А Івано-Франківська трикотажна фабрика за один лише раз кинула для малолітніх прикарпатців 15 процентів «негожих» рейтузів. Зі спущеними петля-і навіть із різною довжиною виробничим виявилося не вирізані виточки у вати-пришиті 44 вибагливий му сьогодення автор узяв майже архаїчний заголовок, розділивши навпіл усім відоме народне прислі- в я. Добре розумію, що серед діамантових розсипів сучасного лексикону, де всіма гранями сяють слова типу «гравітація», «урбанізація», «план», та ін., «гравітація», «асортимент», «якість» «небіж» «вал», мій «небіж» виглядає сірим простолюдином у найвишуканішому колі інтелектуалів. Я навмисно цього «небожа», за прадавні дублянки і шкіряні тужурки, бо, виявляється, наші предки (слово це вживаю у до- обіруч як нинішня мода ухопився за т - М ?! учепилася бо, брозичливому варіанті) були не дурні і знали толк не тільки й у якості. Саме вони, наші предки, коли назріла потреба говорити про в красі, а якість, і винайшли чи, філософ, сформулювали й дошкульне прислів’я: небоже, що мені негоже!». Небожа з наведеного згадав я, перебуваючи в Івано-Франківську. І не так собі, не мимоволі. Оглядаючи численні магазини цього славного міста, звернув настороженість, як сказав би пречудове «На тобі, прислів'я увагу на якусь настороженість, навіть прискіпливість покупців при виборі на собі товарів. Вони мало не з ліній-міряють коміри сорочок, на пальтах, на своєму гудзики, допитуються, і т. д. Складалося вра- й на-пробу-місці чи кою кладні кишені ють, чи добре пришиті свіже пиво, ження, що люди, добираючи собі по- трібну річ, не цілком довіряють тим, хто виробляє товари вжитку. під сумнів і діяльність такої непогрішної, здавалося б, інстанції на підприємствах, як ВТК відділу технічного контролю. хіба бувають навздогад запитав я у молодої брюнетки, яка ретельно прощупувала шви у новому модному платті. Бувають, навіть не глянувши на мене, боячись прогавити якусь недоробку в платті. Сама репліка ще не факт для фейлетоніста. Але вже тема. Не сенсаційна, не нова, навіть набридла, на жаль, дуже живуча. Брюнетка таки мала рацію: жди підприємства і ірикарпаття випускають продукцію тільки високої якості. Окремі з них грішать та й грішать недоробками, ком, що й насторожує покупців при виробляє товари широкого Більше того, ніби беруть і діяльність такої здавалося б, інстанції А випадки? та, яка ретельно мовила дівчина, видно, А ви хіба ще не не місцевий? І» не всі і не зав-Прикарпаття а точніше бра- р . ж . виборі меблів, одягу і навіть дитячих іграшок 1 рів. чи звичайнісіньких сувені- ми ніжок. Щоб не так сухо читалося, не будемо ганятися факти. їх більш ніж досить. Правда, комусь може видатись, що то не такі вже тривожні факти чи цифри. Мовляв, подумаєш, забраковано 31 пальто! їх же шиють тисячі! Подумаєш, виявлено 60 хлопчачих соро- із різною й далі перелічувати чок із недоробками! Подумаєш, зіпсували 700 штук дитячих санок (Верхньострутинський завод металовиробів облмісцевпрому)! Подумаєш, повернули неоковирних 88 сопілок і 60 рахівниць, виготовлених Косівсь-ким виробничим об'єднанням «Гу-цульщина»! Подумаєш!.. Так, так. Ось це і є той привід, ко-треба не заплющувати очі на фак-а подумати. По-державному подумати! І над фактами, і над цифрами, а головне повідальністю чи байдужістю, породжує брак. А він, той брак, часом мало не під оплески ників, та підприємств ваючи почесне її * ли ТИ, чи 41 над тією безвід-що виробнич- за воро- урочисто виїжджає і, сором’язливо хо-ральшиве клеймо ВТК, займає Поруч 41 тривожні 44 місце в магазинах. із добротними товарами. Варто подумати над тим, що пальто для дівчини не поліетиленовий мішечок для одноразового користування. Це річ дорога і розрахована якщо не на роки, то, принаймні, кілька сезонів. То кому ж приємно красуватися в одежині, місце якої не на красуні з Прикарпаття, а на городі, для відлякування горобців. А чи мало це 60 забракованих сорочок? Ні, не мало. Це десять процентів нової тканини, з якої можна було одягнути в сорочки два шкільні класи хлопчиків. А вона пішла на ганчірки для витирання меблів, вікон та ще чогось. А 700 штук забракованих дитячих санок? Це всі 100 процентів випущеної заводом продукції цього виду! То в ім'я чого ж затрачено метал, ки для того, щоо виконати план по здачі вторинної сировини? На тобі, небоже!.. Ні, колись навіть багатий дядько небожеві віддавав тільки якусь непотріб, те, що самому було негоже. Але врахуймо, що віддавав за спасибі. А дядько з Прикарпаття, в особі названих і деяких не названих підприємств, закидає свого «небожа» негожими виробами з ніг до голови, лювалось, спасибі, а кі. Тільки загався, і можеш купити річ, на яку, роздивившись удома, хіба плюнути спересердя. Бо не завжди ж відповідні державні організації затримують брак у цехах чи вже у воротях підприємств. Це робиться не щодня, а, як кажуть, бірково. «Небожа» обіймами прийняти, хлібом-сіллю та ще й пивом пригостити. Тільки й тут пильність потрібна. Бо якщо хліб з на затрачено працю?! Невже тіль-для того, щоб I, як підкрес-не за так, не за красне за гроші. Часом за вели- ви- на Прикарпатті можуть попадеться зі Снятинської хлібопе- Мал. В. ГОНЧАРОВА Я бачу, ви теж одержали нову квартиру? карні, сіль з Долинського солеварного комбінату, а «Жигулівське» з Коломийського пивзаводу, то не завжди вони відповідають просто людським смакам. Чи можливо таке, щоб, завод, випускаючи пляшки, у кінцевому процесі знову розбивав їх на скалки? Всі скажуть, що це неможливо, що це безглуздя або злочин. На- на і комбінату, «Жигулівське» ГОСТ’ам і скажімо, певно, було б злочином і рвати ганчірки пальта, сорочки, рейтузи, ламати шафи, столи, серванти одразу після їх виготовлення. А ось у сорочки, зу після їх виготовлення. А ось у брак все це випускати можна. Чому? А тому, видно, що за випуск : навіть бракованої продукції зарплата нара-начальника ВТК і аж до директора підприємства включно. І ще й тому, що брак, плющивши очі, власної совісті, нути за ворота підприємства,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"