Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1980 №09 Сторінка 11

(Гуморески, Іронізми)
Перець 1980 №09 Сторінка 11 - Гуморески, Іронізми. Мал. В. ГЛИВЕНКА Без слів. І РО Н 13М и ЩАСТЯ ГУМОРЕСКА Я не якийсь там гульвіса, а чоловік цілком інтелігентний. Аби у моєї нареченої не було щодо цього ніяких сумнівів, я запросив її до себе у гості. Переступивши поріг моєї однокімнатної квартири, вона здивовано підняла рисочки брів. У тебе ремонт? Що ти! відказав я. Хіба у мене є дурні гроші? Наречена обережно відчинила двері у кімнату і злякано відсахнулась. Пограбували?! Я, як міг, заспокоїв її. У мене ж нічого брати, люба... Не розумію! сплеснула вона руками. Чому ж у тебе така пустка? І ніяких речей... Не кажучи ні слова, я вийшов на кухню і за хвилю повернувся, несучи на таці глибоку миску, ложку, виделку, чашку і середніх розмірів сковороду. Оце і все? спантеличено запитала наречена. Я посадив її на стос книжок і, лагідно дивлячись у її глибокі очі, почав: Гарнітур-стінку, диван-ліжко, два м’які крісла, журнальний столик і шість стільців я віддав за двісті томів «Всесвітньої бібліотеки», ти на ній, до речі, зараз сидиш. Польська кухня пішла за Бальзака, Гюго і Шолохова. Холодильник... А телевізор? скрикнула наречена, схоплюючись з місця. Його мені коштували Михайло Коцюбинський, Леся Українка і Джек Лондон, спокійно відповів я. Наречена обережно обійшла купу книжок у кутку, навіть доторкнулась пальцем до верхньої, а тоді уважно подивилась на мене. А на чому ж ти спиш? А ось! я вказав на іншу купу книжок. На поезії Стародавнього Сходу. Наречена недовірливо подивилась на підшивки і соромливо сховала очі за довжелезними віями. А на чому ж ми будемо спати? Та на тому ж таки Сході! не розгубився я. Вона скептично покрутила головою, і я відчув, що моє сімейне щастя перетворюється в химеру. Або я, або книжки! рішуче заявила наречена. Думав я недовго. Адже мені під тридцять, а ще грек Гесіод радив у таких випадках не дуже помилятись. Поцілувавши нареченій руку, я сів писати оголошення. «Маю на продаж (обмін за домовленістю) таких авторів...» Далі йшов довгий перелік. Почепивши папірця на найвиднішому місці дошки оголошень, я став чекати навали шанувальників друкованого слова. Проте мій телефон мовчав, дзвінок біля дверей теж не подавав ознак життя. Гублячись у припущеннях, я врешті вирішив, що моє оголошення або зірвало вітром, або…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"