Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1980 №03 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1980 / № 03 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1980 №03 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. Мал. В. ГЛИВЕНКА СПАСИБІ, МОРОЗЕ! ХМЕЛЬНИЦЬКА область. (Від власкора ТАП). Ось уже другим місяць радіють морозам головний зоотехнік Д. С. Олійник і завідуючий фермою Ф. К. Вишневський з колгоспу ім. Суворова Кам’янець-Подільсько-го району. Для нас кожен морозний день по-справжньому святковий, кажуть вони. Адже не скисав молоко, призначене для відправки на завод. Колгоспна ж холодильна установка уже багато місяців не дів, і всі наші благання відремонтувати П, звернені до керуючого райоб’вднанням «Сільгосптехніка» В. П. Шеаеля, ніяких наслідків не дають. ВЕСЕЛІ ПРОГУЛЯНКИ КІРОВОГРАДСЬКА область. У черговий раз безпричинно закрився магазин у селі Калмазове Вільшансько-го району. Але це не лякав мешкан-ція села: дуже приємно І весело прогулятися десяток-другий КІЛО-метрія по свіжому зимовому повітрі до сусідніх сіл, щоб купити хліба, цукру, СОЛІ І т. д. ВЕЛИКИЙ ВІДСТІЙ Так кажуть мешканці Жданоаа, коли мова заходить про будівництво трестом «Ждановметалургбуд» відстійників промислових стоків для заводу «Важмаш». І справді: уже довгий час на будові тривав великий відстій, від чого страждають І заводське виробництво, І риба у річці Нальчик, куди ті стоки потрапляють. Ваша заява досить переконлива. Це справді була якась фантасмагорія. Потужні МАЗи везли на цукровий завод буряки. А назустріч їм, у ті ж ворота, виїжджали інші машини, теж наповнені цукровими буряками. Повторюю: не жомом, не дефекатом, а першосортними, чи, як би сказав відомий гуморист-полтавчанин Олександр Ковінька, симпатичними цукровими буряками! Нічого не розуміючи, біжу в контору. Вриваюся до кабінету головного інженера Палінки. Іване Григоровичу, кажу, вас грабують! Серед білого дня грабують!.. Хто? Де?! схопився головінж, механічно обмацуючи свої кишені. ГОЛОВНЕ ПРОГРЕС РЕ-КОН-ОТУ- ЮТЬ ХАРКІВСЬКА область. Кор. ТАП). Воістину самовідданим борцем проти усього старого, віджилого зарекомендував себе начальник Перво-майського районного вузла зв’язку Микола Олексійович Трояко*. Це за його ініціативою ще чотири роки тому було знято з ужитку примітивний, допотопний комутатор і застарілі телефони з «крутилками», якими досі користувалися жителі сіл Береки, Комсомольського, Верхнього Битки-ня та працівники радгоспу «Борецький». Тепер вони користуються новою АТС, по якій, правда, нікуди не можна додзвонитися, бо вона абсолютно не відрегульована. Але то вже діло десяте, з гордістю говорить Микола Олексійович. Головне це прогресі Та ні, не вас особисто, а ваше підприємство. Ті буряки, що до вас завозять, від вас чомусь і вивозять... Головний інженер полегшено зітхнув і опустився на стілець. То ми самі... Що самі, грабуєте себе? Можна й так сказати. До речі, не тільки себе грабуємо, а й Глобинський район, та ще й державі чималих збитків завдаємо. Отут уже й я рота з подиву роззявив. Слухаю і вухам не вірю... На цукрозавод завозять солодкий корінь з Глобинського та сусіднього Кременчуцького районів. Всю продукцію треба переробити протягом чотирьох місяців. Але потужність старенького заводу обмежена може переробляти 1490 тонн сировини на добу. Тому процес цукроваріння розтягався на строк удвічі більший. Певна річ, це відбивалося на виконанні плану, призводило до втрати цукру і т. д. Через те чимало бу ряків, як це не гірко, змушені були машинами, а потім залізницею вивозити на цукроварні в Лох-вицю, Кобеляки, Веселий Поділ і навіть інші області на Вінниччину, Хмельниччину, Ровен-шину. Під час транспортування буряк б’ється, псується, певний процент його списується. На робочу силу, на перевезення витрачаються додаткові кошти. Район для тваринництва недоотримує належної кількості жому. Між іншим, жому того не так то і мало: адже буряків вивозять з Глобинського цукрозаводу в середньому 100 тисяч тонн щороку!.. І дирекція цукрокомбінату, і глобинські районні керівники мало не танцювали від радості, коли вийшла урядова постанова про заходи по збільшенню виробництва і заготівель цукрових буряків та вироблення цукру. Тим більшою була їхня радість, що в додатку до постанови, спо-між інших підприємств, йшлося й про реконструкцію Глобинського цукрозаводу аби середньодобова переробка сировини досягла на ньому 3000 тонн. Указувалася й організація, яка повинна була терміново вже в 1977 році здійснити реконструкцію: будівельно-монтажне управління «Енергобуд» тресту «Кременчукнаф-тохімбуд». Сталося це у 1974 році. Кажуть, був грандіозний мітинг. Грало два духові оркестри. Виступали представники заінтересованих сторін. Дехто розповідав, ніби начальник будівельно-монтажного управління А. М. Устименко та його шеф керуючий трестом В. М. Посьмашний дружно били себе кулаками в груди й клялися-божилися, що завершать реконструкцію в строк. Раділи й глобннці. Але недовго. Незабаром КУДИ ТОМУ ЕНЕЄВІ! Ще з шкільних років нам відомо, що Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди козак! Та тільки куди тому Енеєві до А. С. Сторожука начальника Жмеринського будівельно-монтажного поїзда № 649 Південно-Західної залізниці?! У Енея, як відомо, був «мотор» всього-на-всього на одну людську силу. А у Ананія Степановича мотор на кілька десятків сил, та ще й не людських, а кінських! Сторожук закріпив за своєю персоною службовий легковий автомобіль М-21 «Волга» ВИР 06-00. Та так міцно закріпив, що ніколи з тим автомобілем не «розкріпляється». У кишені А. С. Сторожука, як керівного працівника залізниці, є постійний залізничний квиток № 007304, що дає Ананію Степановичу право на безплатний проїзд у купейному вагоні будь-якого поїзда у будь-якому напрямку до будь-якої залізничної станції. Але він не має змоги використовувати той квиток, бо ж ніяк не може розлучитися з тією «Волгою». А пропхатись до купейного вагона разом з автомашиною не вдається. То ж і їздить начальник будівельного поїзда не залізницею в купейному вагоні, а щодня по асфальту на «Волзі» з Вінниці, де він постійно…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"