Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1980 №10 Сторінка 4

Журнал Перець 1980 №10 Сторінка 4. Про ХЛІБ Оде «Хліб найголовніший і найдорожчий плід матері-землі і рук людських». Олександр ГІТАЛОВ, Двічі Герой Соціалістичної Праці. ...Ми зупинилися, неначе вкопані. Не повірили своїм очам: двоє хлопчаків грали в футбол, пасуючи один одному... хлібину. Як вам не соромно?! вжахнулися. Це ж хліб!.. Він, дядю, черствий, озвався старшенький. То й що?! Я його приніс із гастроному, а мама як накинеться: «Викинь, він же, як каменюка! Хто його їстиме?..» Ми не познайомилися з мамою, котра привчає сина оскверняти найцінніше наше багатство хліб. Зате познайомилися із завідуючою відділом київського гастроному № 548 Н. Ф. Талалаєнко. Річ у тім. зітхнула Ніна Федорівна, що паляницю, арнаутку та батони нам, як правило, завозять черствими із хлібозаводів. От і викидають деякі мами, а ми... - Що?! Ні, ні, не викидаємо. Повертає Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО мо непроданий восьмому, дев’ятому або дванадцятому хлібозаводам. А буває, що й взагалі не приймаємо від них. Поглянемо черствий, і відмахуємось, щоб не лаяли покупці. Ну, а там хліб іде на переробку: його розмочують, подрібнюють і знову печуть. То це ж... Правильно, втрати, погодилася завідуюча відділом. Та ще й які!.. А в інші магазини теж черствий завозять? Ви походіть, поспитайте, порадила жінка. Походили. Поїздили. Поспитали. Ознайомилися з офіційними документами. Виявилося: більшість магазинів Києва повертає хлібобулочні вироби, їх або завозять вже черствими, або завозять більше, ніж треба, і вони черствіють. Останнє відбувається тому, що торговельні організації і хлібозаводи недостатньо вивчають попит населення на хліб. І так ось магазин до магазину, хлібозавод до хлібозаводу, місто до міста, і вимальовується по республіці не надто симпатична цифра: за 1978 рік та за першу половину 1979-го повернуто заводам Українського об’єднання хлібопекарської про- Без слів. мисловості близько 10 тисяч тонн черствої продукції. Яку, ясна річ, розмочували, подрібнювали і знову випікали... Але переробка черствих хлібобулочних виробів на свіжі це, на превеликий жаль, далеко не всі втрати хліба. Пропадає він, наш святий і незамінний, ще й з інших причин. Скажімо, на згаданому Київському хлібозаводі № 12 (директор В. І. Клименко) не зменшуються, а, навпаки, збільшуються втрати борошна й тіста через технічні неполадки і незадовільну організацію праці. За перше півріччя минулого року тут ляснуло 25 тонн борошна. Приблиз но в такий же спосіб «розпорошують» хлібну сировину на київських заводах №№ 4, II, на хлібокомбінаті № 6. Щоправда, на цих підприємствах хоч і гублять борошно,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"