Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1981 №07 Сторінка 2

Перець 1981 №07 Сторінка 2. ФЕНОМЕН ДОРОЖНОІ БАЮРИ моїм одягом з голови до Міністерства господарства час мені навіть здавалося. О. КРУКОВЕЦЬ, спец. кор. Перця. Львівська область. Що таке дорога, знають усі. Що таке баюра, теж усі знають. А от з феноменом трохи складніше, це слово було завезено до нас колись Із Греції ке інакше, як через недогляд тодішніх митних чиновників. І означає воно щось виняткове, видатне, небувале. Відразу скажу, що мені баюри чомусь стрічалися у житті значно частіше, ніж я того бажав. Не раз спостерігав, як автомашина, вскочивши у таку яму, вже ке могла без допомоги тягача звідти видряпатися. Іншим разом, вскакуючи в баюру, машина вихлюпувала фонтан не зовсім дистильованої води, котра освіжала мене разом із ніг. Певний що яма, баюра це обов'язкова прикмета кожної поважної вулиці (якщо мова йде про місто), що вулиця без виритої уздовж або впоперек канави це все одно, що пальто без гудзиків, приймальна без секретарки, журнал «Україна» без кросворду. Але якщо баюру чи канаву на вулиці спостерігаємо часто, то який же тут, питається, феномен! Але феномен усе-таки є. Бо криється в цьому явищі дещо загадкове і, як на мене, навіть містичне. Хіба ж це не загадка, коли сьогодні закопують канаву, яка протягом місяця перетинала вулицю, а післязавтра на тому ж самому місці риють нову канаву!! Хіба це не містика, коли рівно за місяць після того, як вулицю заасфальтували, на ній (тьху, тьху, нечиста сило!) раптом з'являються глибокі провалля!! Ось чому мені давно вже кортіло розгадати феномен вуличної баюри. Беруться ж, чув я, люди розкрити таємницю Бермудського трикутника, землетрусів, усіляких цунамі та інших стихійних лих, до яких з повним і незаперечним правом можна віднести й баюри на вулицях. Та за різними справами ніяк не вдавалось узятися за розгадку цього феномена. Допоміг випадок: надійшов лист від жителів сіл Мурованого та Сорок-Львівських, що розташувалися під самісіньким Львовом. У районі цих сіл почали будувати нову ТЕЦ. Ні, даруйте, будівництва ще не почали, бо в ніякі так звані титульні списки тую ТЕЦ поки що не внесли. Поки лише готують майданчик для майбутньої станції і під'їзну дорогу до неї. А для цього слід завезти чимало землі, щебеню і ще чогось. І возять ту землю багатотонними машинами. Та поки під'їзна дорога ще колись буде, стару дорогу, котра підводить до під'їзної, багатовагові машини вже розтрощили. Виникли на ній такі ями, що тепер уже рейсові автобуси, які сполучають ці села зі Львовом, зовсім не могли проїхати. І не їхали. А 980 жителів цих сіл працюють на підприємствах Львова. Отож пізніше тут тдсипали трохи щебеню, морози, спасибі, скріпили його і рух відновився. Але уявіть собі, що тут буде. коли щебінка розповзеться, а машини на майданчик майбутньої ТЕЦ і далі ходитимуть! розпачливо вигукнув голова місцевого сіпьвиконкому С. Устеченко. Я побоявся собі таке уявляти, бо після цього без седуксену вже не міг би вночі заснути. А який же вихід! запитав я. Єдиний: треба, щоб будівники ТЕЦ спочатку виклали шмат дороги, який веде до їхньої під'їзної, а тоді вже нехай спокійно везуть усе, що їм потрібно. Тобто зроблять так, як мають робити всі порядні господарі. Справді, згадав собі я, порядні господарі, котрі дбають не про свої тимчасово-відомчі інтереси, роблять саме так. Представники дирекції теплоцентралі, однак, зауважили, що їм на цей рік виділено лише мільйон карбованців і в цей мільйон не входить будівництво дороги, яка підводить до їхньої під'їзної. І що вони взагалі не зобов'язані будувати всі дороги, котрими їздять їхні машини. А якщо вони десь і потрощать шлях, то можуть його злегка підрихтувати. І не чіпляй-…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"