Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1981 №04 Сторінка 2

Журнал Перець 1981 №04 Сторінка 2. Заглянувши в історії аннали, Ми звідти дізнаємося: іще В часи далекі мудрі греки знали, Що все довкруж міняється й тече Але не треба і ходить далеко, Сягати в глибину тисячоліть, Аби збагнуть (не будучи і греком!): Той факт, що все на місці не стоїть. Ти тільки глянь, читачу, доокола. В'їжджають новосели в новий дім... Новий Палац культури... Нова школа Усюди зміни! Й радісні притім!.. Та, може, скажеш, дорогий читачу: «Ото, диви, Америку відкрив! Я, голубе, і сам це добре бачу... Діла буденні... Тут немає див». Що ж, ти мене підправив справедливо: Буденність, так би мовити, сама... Та чи не в тому ж і найбільше диво, Що в цьому дива жодного нема?! Що все нове тепер лягає звично В перелік наших повсякденних справ І це, їй-богу, дуже симпатично, Як гарний чоловік один казав. Але, до всього звикнувши, здається, З нас дехто забуває мимохіть, Звідкіль же то усе воно береться, І що за тими буднями стоїть... Хоч, може, і не треба щось тут радить, Хоч я не дуже й змисний до порад, А все ж скажу: воно, бува, не вадить Вряди-годи оглянутись назад, Аж на початок нашої дороги... Не битий шлях бо вибирали ми Йшли першими! Й на тім шляху під ноги М'якенькі не стелились килими. Та ми долали злобу, смерть, розруху, І, вірячи у сто земних чудес, Не тільки хліб насущний, а Було, вважали за делікатес. и макуху, Життя ж ішло. Ішло Із букварем до закутків глухих, Од каганця до світла Дніпрельстану, До трактора од рала і сохи... вже згідно плану: Але фашистське кодло смертоносне Посунуло на плід наш і на цвіт, А ми той горезвісний «дранг нах остен» Йому зробили дрангом нах той світ. і знов напівголодні, напівбосі Країну ми підводили з руїн; І знов ставали твердо, як і досі, На шлях життя, обнов і перемін. І в тім поході до незгасних…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"