Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1981 №17 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1981 / № 17 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1981 №17 Сторінка 3. Від людей, які всюди шукають вигоду, навіть пейзаж не застрахований. Отож одного весняного ранку цього року жителі міста Пирятина, що нр Полтавщині, йдучи на роботу, зупинялися, безмежно здивовані: біля житлового будинку телефонно-телеграфної станції зник шматок пейзажу! Ще вчора тут вабили око молоді яблуньки, грушки, вишні, а сьогодні їх наче корова язиком злизала! Що це? перелякано кинулись ті, що нічого ще не знали. Лебедєв приїздив, лаконічно відповіли ті, що вже все знали. А-а... розуміюче мовили ті, що нічого не знали, та тепер узнали. Володимир Олексійович Лебедєв, колишній начальник телефонно-телеграфної станції, з перших днів роботи в Пирятині виявив блискучі організаторські здібності. Правда, спрямовані вони були в основному на «щось дістати». Якщо йому говорили, що для станції потрібно 200 метрів дефіцитного кабелю, він викликав довірену особу і казав: Бери п'ять телефонних апаратів і паняй до Івана Івановича. Віддаси апарати і візьмеш у нього 20 метрів килимної доріжки. Ця доріжка стане стежкою до Петра Петровича. У нього 50 кеге оліфи... У цього 100 квадратних метрів перфо-п литки... У по за цього десять кубометрів деревини... І аж у позатого кабель. Дій! «Штаб», до якого увійшли довірені особи завскладом М. М. Шипко, старший бухгалтер П. К. Шеремета та інші, діяв безвідмовно. Спираючись на нього, Лебедєв обминав закони та правила із спритністю досвідченого еквілібриста. Для прокручування різних афер потрібні були гроші готівкою і вони, в порушення фінансових правил, притримувались у касі. Пізніше ревізія встановила, що тільки за один місяць це правило порушувалося дванадцять разів замість лімітних 200 карбованців у касі постійно крутилося від однієї до 12 тисяч! Ці гроші видавалися «лід звіт» довіреним особам, які потім замилювали очі бухгалтерії якимись підозрілими чеками за начебто куплені товари; а товари для чогось перепродувалися, на щось вимінювалися, внаслідок чого ТТС усе більше перетворювалася на якусь міняльно-торговельну контору. Ось, наприклад, з'явився Лебедєв у дирекції будівництва підприємств зв'язку і урочисто подав лист Міністерства зв’язку УРСР, за яким йому дозволялось одержати один комплект обладнання «ТЕМП-40» вартістю 1145 крб. Це такий сучасний селектор, по якому начальник може одночасно давати чортів сорока своїм підлеглим. Та Лебедєв переконав дирекцію, що йому потрібно одночасно милити шию не менш як 120 підлеглим і одержав-таки три комплекти. Два «Темпи» він у темпі СЬМіНОМЇ перепродав чернігівському тресту «Облпос-тачзбутпром» та Прилуцькій фабриці головних уборів. Зараз можна тільки гадати, чим віддячили ці підприємства спритному начальнику-постачальни-ку... Сам він також не залишав потрібних йому людей без матеріальної подяки. Робилося це за подвійною бухгалтерією. Так, за перевантаження і перевезення 65,5 тонни цементу автотранспортній конторі № 2 згідно з угодою ТТС переказує 52 крб. 50 коп., і одночасно за ту ж саму роботу водієві І. Богуну виплачується готівкою 65 крб. За риття котловану, вантаження грунту будівельному управлінню № 26 19 крб. 40 коп.; за те ж саме екскаваторнику В. Маслянику готівкою 110 крб... Так і згадується відомий випадок з ковалем, який настільки захряснув у приписках, що нашкрябав у наряді: «Оплатити підковування кобили по одному крб. за ногу разом 6 крб.» Мабуть, якби ковалем був товариш Лебедєв, він «підковував» би вісім ніг кожній кобилі! Винаходились нечувані і небачені у фінансовому світі премії для заохочування: за активну участь у підготовці до свят, за гру у духовому оркестрі і…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"