Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1981 №21 Сторінка 3

Журнал Перець 1981 №21 Сторінка 3. Високий чоловік у чорному фраку виходить на сцену. Він ставить свій сяючий циліндр на столик, накидає туди різного мотлоху і накриває зверху носовичком. По тому плеще в долоні, зісмикує хустинку і дістає з циліндра живого зайця. Глядачі бурхливо аплодують... Упродовж століть пригощає нас цирк фокусом про зайця з циліндра. Проте з недавнього часу подекуди почалися спроби поставити виробництво отих зайців на промислову основу. І хоча справжньою зайчатиною тут і не пахне, дещо у цьому плані справді придумали. Робиться це приблизно так. Входить високий чоловік у синьому комбінезоні в цех, бере старе ганчір'я (таке самісіньке, як для виробництва зайців у цирку), кладе ну, скажемо так у залізний ящик і виймає... набивний килим, що виграє усіма барвами веселки. Нова порція ганчір'я новий килим. Тобто, якщо виробництво зайців у цирку штучне, то тут потокова лінія. І ніяких оплесків не треба. Ви вже здогадалися, що мова йде про переробку утильсировини справу дуже для всіх нас потрібну і вигідну. Отаким порядком, переробляючи всякий непотріб, чоловік у синьому комбінезоні одержує і дарує нам безліч необхідних і корисних речей. Починаючи від лінолеумних плиток, попит на які не зменшується, до паперу, на якому надрукують задля окраси наших книжкових шаф безсмертні твори Дюма-батька, про сина я вже не кажу. До речі, про книжкові шафи. Киньте оком на вашу домашню бібліотеку. Трішечки уяви і перед вами 4 Мал. А. ВАСИЛЕНКА замість барвистих палітурок зашумить вітами невеличкий гайок. Задля вашої насолоди він припинив своє існування, а його дерева компактно розмістилися на полірованих полицях. А гайок можна було б зберегти. Кілька років тому почали в деяких книжках друкувати на останній сторінці таку собі відозву, де роз'яснювалося: кожні шістдесят кілограмів макулатури зберігають від вирубки одне дерево, яке виростає протягом 50 80 років. Закликаємо, писали автори звернення, активно сприяти заготівельним організаціям у збиранні макулатури. Це, мовляв, дасть можливість збільшити випуск потрібної населенню літератури. Подбавши про моральний бік справи, заготівельники почали думати про матеріальний, і це цілком виправдано. Прийомна ціна кілограма паперу усього дві копійки, ганчірок трохи дорожче. Порожніх пляшок на пуд набереш тут до червінця потягне, а пуд паперу 32 копійки, як не крути. Здавачам паперового і ганчір'яного мотлоху для заохочення їх корисного ентузіазму почали продавати товари підвищеного попиту скажімо, кришталеві вироби. Інколи, щоправда, недоладності на цьому фронті теж мають місце. Щоб придбати, приміром, кришталеву чарку, треба здати 14 кілограмів ганчір'я. Посуд же прийнято купувати дюжинами, півдюжинами. Де ж їх, ганчірок, набереш стільки... Але справа з мертвої точки зрушила. Особливо після того, як запровадили систему обміну макулатури і ганчірок на талони. Здав 10 20 кілограмів одержуй можливість купити підвищеного попиту книгу. Взаємовигідно стало. ...І все-таки простягає руку чоловік у синьому комбінезоні, щоб узяти чергову порцію непотрібного для переробки на потрібне, і хапає пальцями порожнечу. Він по інстанції: Де сировина? Немає, відповідають. Чому? Заготівельники підводять. Взяти хоча б і Полтавську область. На 40 50 процентів завдання по заготівлі вторсировини виконується... Чому? Ох, це «чому»... На одне відповіси, а замість нього десять нових з'явиться. Візьмемо для прикладу макулатуру й ганчір'я. Згідно з нормами, приймальний пункт вторсировини має обслуговувати 6-7 тисяч чоловік. Тобто, коли говорити про Полтаву, їх має бути не менш, як штук сорок.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"