Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №14 Сторінка 4

Журнал Перець 1982 №14 Сторінка 4. Розсудіть нас, люди, будь ласка. Директори радгоспів імені Восьмого березня та імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції Джанкойського району В. В. Качан і В. Д. Орел ніяк не погоджуються визнати, що вони народилися в сорочках. Не визнають себе щасливчиками і директор радгоспу «Озерний» Саксь-кого району В. С. Орєхов, директор Джанкойського консервного заводу об'єднання «Кримконсерв» М. Р. Бон-дарчук, його колега із заводу імені ТУМАНИ НАД БАЛАНСАМИ Кірова В. О. Рудюк і ще кілька голів місцевих колгоспів. Усі вони вперто стоять на своєму: нічого, мовляв, у їхньому житті не було такого, щоб дало привід вести мову про виняткове везіння. А я стверджую, що було. Минулої осені, якщо вірити бухгалтерським документам, обидва згадані вище консервні заводи працювали з потрійним навантаженням. Із радгоспів імені Восьмого березня, «Озерний», імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, колгоспів «Прогрес», «Росія» та імені Калініна Первомайського району сюди безперервно сунули валки автомашин, вантажених морквою, столовим буряком, пастернаком, петрушкою, селерою та іншою начиненою вітамінами сільгосппродукцією. У рекордно стислі строки лише радгосп імені Восьмого березня зумів зібрати і здати на переробку 650 тонн моркви і 130 тонн пастернака, лише трохи відстав від нього радгосп імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, ударною працею відзначили городні жнива й решта господарств. Постаралися і харчовики. Жоден вітамін не пропав даром. А тому, коли настав час звітувати, головбухи господарств і обох заводів залюбки вивели у відповідних графах цифри, що свідчили про виконання і перевиконання. Зокрема, радгоспи і колгоспи приплюсували до плану продажу державі овочів майже 2 тисячі тонн, за що обидва заводи виплатили їм понад 150 тисяч карбованців. З цієї суми радгоспові імені Восьмого березня перепало 43,5 тисячі карбованців, радгоспові імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції 18 тисяч і радгоспові «Озерний» 21 тисяча карбованців. Далеко не фінансові крихти дісталися колгоспам «Росія», «Прогрес» та імені Калініна. Коротше кажучи, восени усе було ясно і чисто, як у божий день. А от цієї весни над бухгалтерськими балансами нависли тумани. Скажімо, за документами виходило, що цілісіньку зиму корови з радгоспу імені Восьмого березня харчувалися морквою і з’їли її не мало - не багато, а п'ятсот тонн. Від пуза ласувала нею живність і в інших господарствах. Де ж узялася, питається, така кількість високовітамінного корму, якщо городи, підкреслюю, були підчищені іще восени, а вся продукція, за логікою, давно перетворилася на соки, пюре і потрапила до столу трудящих? Розповідають, щоправда, буцімто в березні квітні цього року керівники названих колгоспів і радгоспів, образно кажучи, стояли на колінах перед директорами обох консервних заводів М. Р. Бондарчуком і В. О. Рудюком і просили увійти в їхнє становище, а увійшовши, продати моркви на корм худобі. Директори заводів охоче увійшли і дали прохачам стільки, скільки ті хотіли. А захотіли вони чомусь рівно стільки, скільки здали заводам восени. Виходить, що спочатку овочі звезли, відзвітували про виконання плану, а потім їх же назад і забрали? Як би ж то так. Якби справа обмежилася цією, нехай і вельми сумнівною операцією, ми б не мали вагомих підстав стверджувати, що названі в цьому фейлетоні товариші…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"