Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №12 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця, Усмішки)
Журнал Перець 1982 №12 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця, Усмішки. Мал. В. ГОНЧАРОВА 'ГЖ?' елеграфне САМІ СОБІ СИНОПТИКИ ЖИТОМИРСЬКА область. (Кор. ТАП). Для того щоб визначити, чи йде надворі дощ, мешканцям будинку № 17, що по вулиці Миколи Гоголя на станції Новоград-Волинський, не треба ні виглядати у вікно, ні напружувати слух. Варто тільки глянути на стелю і стане все ясно. Бо дах так протікає, що під час дощу доводиться підставляти усі порожні відра, каструлі, миски... Не капає він тільки за комір керівництву дистанції цивільних споруд ст. Коростень, яке лише запевняє, що дах ось-ось буде відремонтовано. НАПРУГА ЗРОСТАЄ ЧЕРКАСЬКА область. (Кор. ТАП). Кілька років жителі села Новоселиці скаржилися, що напруга в електромережі дуже низька і не можна нормально користуватися холодильниками, телевізорами, радіоприймачами і т. д. Чорно-баївський район електромереж кілька років обіцяв виправити становище. Як повідомив кореспондент ТАП, нині напруга зростає. Тільки не у електромережі, а у листуванні між жителями Новоселиці і Чорнобаївським РЕМом. РЕМОНТ З ГАРАНТІЄЮ Ви що, знущаєтесь? м. ЧЕРНІГІВ. (Кор. ТАП). Працівники радіоательє, що по вулиці Рокосовсь-кого, гарантують якість ремонту не на кілька місяців, як більшість подібних майстерень, а на кілька років. При цьому потрібна лише єдина умова весь цей час апаратура мусить знаходитися у ательє і до неї ніхто не повинен торкатися й пальцем. Першим, кого майстри розчулили такою турботою, став чернігівець І. Л. Мартусь. Його магнітофон «Дайма» знаходиться тут «на гарантії» уже більше трьох років. І. Л. Мартусь попросив через ТАП висловити ремонтникам свою вдячність і побажання дальших успіхів у їхньому починанні. Чергова педрада затягувалась... Рипнули двері, й до вчительської вбігла баба Таня, наша технічка. Прошу вибачити! Тільки-но дзвонили з райвно... Нашого шановного, нашого рідного Анатолія Михайловича призначили завідуючим... Для моїх колег ця звістка як грім серед ясного неба. Соломку завідуючим райвно? здивовано НЕ ВСЕ ВТРАЧЕНО УСМІШКА ------------1 витріщується на мене Валентина Василівна, хімік. За які такі заслуги?! Щастить же людям! тяжко зітхає Лідія Семенівна, географ. О-о-о! Розуміти треба! по-змовницькому підморгує їй Віталій Матвійович, мовник. То, може, він і нам повідає цей секрет? стенула плечима…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"