Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №04 Сторінка 2

(Байки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1982 / № 04 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1982 №04 Сторінка 2 - Байки. Мал. С. ГЕРАСИМЧУКА «Час усім працівникам ідеологічного фронту покінчити з не зжитою ще подекуди практикою механічного, бездушного повторення прописних істин, зі словесною тріскотнею. Час зробити правилом говорити з людьми простою і дохідливою мовою, писати, вкладаючи в кожну фразу живу думку і почуття». Л. 1. БРЕЖНЄВ. Язик нудника. КРОМНИИ провулок Байкальський знаходиться далеченько не тільки від славнозвісного озера, що дало йому цю екзотичну назву, а й від центру не менш славетного міста. І все ж харків'яни знають новий провулок так, як і вулицю Сумську, Благовіщенський базар, Холодну гору чи Кінну площу. Як виявилось, таку популярність приніс йому завод по ремонту телевізійної апаратури об'єднання « Побу тра діотехніка ». Щоденний плин людей до солідної споруди з бетону й скла можна порівняти хіба що з рухом невтомних мурашок, що від рання й до вечора снують біля свого хитромудрого житла. Зацікавлений тим феноменом, в один з днів і я приєднався до живого потоку та й опинився у Байкальському провулку біля згаданої споруди з бетону й скла. Про те, щоб проштовхатися до віконця, де вислуховують прохання чи претензії, годі було й думати. Тоді я, користуючись правом кореспондента, поминув гамірну, збуджену юрбу і потрапив на прийом до головного інженера заводу (він саме й директора заступав), симпатичного молодого чоловіка, Георгія Васильовича Соколенка. Тут я відступаю від фейлетонної описовості подій і переходжу до лаконічної мови інтерв’ю. Для зручності себе іменуватиму «Кор.», а співбесідника «Гол. інж.». Кор. Доброго дня! (Відрекомендовується). Як себе почуваєте? Гол. інж. Соколенко. Драстуйте! (Помітно радіє, що до нього зайшов кореспондент, а не скаржник). Спасибі, нівроку. (Хапається за голову, груди, коліна). Всі вузли поки що в повному порядку. Кор. Пробачте, не второпав, які «вузли»? Гол. інж. Соколенко. Тьху! Це вже нерви підводять. У нас тут в апаратурі, яку ремонтуємо, все на вузли визначають. Бачили, скільки люду? Кор. Бачив, але поки не зрозумів, яким чином ваш завод здобув таку популярність. Гол. інж. Соколенко. Ми люди скромні. У популярності зовсім не наша заслуга. Нам її забезпечують заводи, котрі випускають телевізори. Кор. Які ж це? Гол. інж. Соколенко. На Україні телевізори відомі: «Славутич» київські, «Електрон» львівські, «Берізка» харківські, «Фотон» сімферопольські. Кор. Ви хочете сказати, що названі заводи випускають телевізори без гарантії? Гол. інж. Соколенко. Навпаки, саме з гарантією. Але... Кор. На який термін гарантія? НЕ ДУЖЕ ВЕСЕЛЕ ІНТЕРВ’Ю З ДВОМА ГОЛОВНИМИ ІНЖЕНЕРАМИ Гол. інж. Соколенко. На рік. Кінескопи гарантуються на півтора. Кор. Отже, власник телевізора принаймні рік гарантований від будь-якого клопоту? Гол. інж. Соколенко. Так, та не так. Якраз кожний завод ніби гарантує, що покупець саме протягом року і матиме найбільше мороки. Тобто, повезе свій телевізор у ремонт. І не один раз, а чотири. З цією метою до телевізора додаються спеціальні гарантійні талони. Кор. Ну, а якщо усі ті ремонти не допоможуть? Гол. інж. Соколенко. Тоді наші спеціалісти дають довідку, і телевізор повертається заводові, який його виготовив. На обмін. Кор. На новий? Щоб уже без мороки? Гол. інж. Соколенко. Так, на новий! Щоб знову все розпочати з мороки і клопотів! Кор. То виходить, що телевізор таке благо, як ото?.. Гол. інж. Соколенко. Саме так, 1 народ мудро придумав: «Не мала баба клопоту, то купила порося». Кор. То порося хоч було... Гол. інж. Соколенко. Цілком вірно. Порося для баби обходилось значно дешевше. А телевізор, та ще кольоровий сотні карбованців коштує. А показує часто-густо тільки кольоровий міраж. Кор. А ваш завод? Які його функції? Гол. інж. Соколенко. Установлювати нові телевізори, доставляти на ремонт і з ремонту, перевіряти кінескопи, наглядати і т. д. Кор. То це ж таки благо? Гол. інж. Соколенко. Частково так. А з іншого боку... І тут Георгій Васильович популярно довів мені, що коли для дорогої продукції, яку виготовляють одні заводи, та будувати додатково заводи по її ремонту, то це не таке вже й благо. Окрім того, ремонтні заводи не всі вузли можуть поновлювати. Тому телевізори, особливо кольорові, доводиться сотнями повертати підприємствам, які їх випускають. На обмін. У 1981 році тільки ось харківським заводом повернуто близько 1600 телевізорів. Як нікудишніх! Щоб мати повнішу інформацію, я відвідав ще й головне підприємство харківського об’єднання «Побутрадіотехніка», що міститься у цьому ж таки будинку, і потрапив до головного інженера Віктора Дмитровича Мостового, який також саме заступав генерального директора. Розмова продовжувалась у тому ж руслі. Кор. Скільки на Харківщині підприємств по ремонту телевізорів? Гол. інж. Мостовий. П’ять. І всі працюють на повну потужність. Адже в області 800 тисяч телевізорів, і майже всі вони не обминають наших рук. Правда, потужність ще не означає швидкості. Тому маємо черги, сотні скарг, заяв, претензій. У штаті навіть є інженер по скаргах. І без роботи він не сидить. Кор. Виходить, за всі неполадки ви приймаєте перший удар на себе? Гол. інж. Мостовий. Фактично ми всі удари приймаємо на себе. Власники телевізорів за будь-яких обставин адресуються до нас. Особисто, через книги скарг, через листи у різні інстанції. Ремонтні заводи це своєрідні бустери, Що захищають від різкого удару виробників продукції. Навіть бракоробів! Кор. Чи багато з області повернуто телевізорів на обмін? Гол. інж. Мостовий. Не багато й не мало, а п’ять тисяч! Кор. А чи можна зменшити цю кількість? Де вихід? Гол. інж. Мостовий. Вихід мають шукати підприємства, що виготовляють телевізори. А частково й заклади торгівлі. Кор. Конкретніше? Гол. інж. Мостовий. Заводи не повинні допускати браку, забезпечувати нас запчастинами в достатній кількості, рівномірно протягом року, а не в четвертому кварталі. А заклади торгівлі повинні продавати телевізори тільки після огляду їх нашими спеціалістами і тільки в спеціалізованих магазинах, де покупцеві можна показати все. Покупець також має знати свої права і правила обміну товару. Кор. А хіба буває, що ми купуємо, як мовиться, «кота…
 Байки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"