Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №15 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1982 / № 15 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1982 №15 Сторінка 2. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Благаємо вас, дамочко, не поспішайте так. Бо духу нашого вже не вистачає за вами гнатися. Прогрес двигонув семимильними кроками геть в усіх сферах життя. Усе з кожним днем ускладнюється і потребує наукового підходу. Візьмемо перевезення вантажів. Усім відомо, що це штука дуже серйозна. Така серйозна, що сказати важко. Залізницею чого тільки не перевозять. Труби і конструкції, ліс і обладнання, цеглу і машини, гравій і пісок. Усього й не перелічити. І все це збирається на залізничних станціях і чекає на свого господаря. Вірніше, господарі на нього чекають. Так чекають, що аж-аж-аж... Виглядають, хвилюються. Ось-ось, мовляв, одержимо, тоді все буде гаразд. НЕЕКОНОМНА ЕКОНОМІКА ДУЖЕ НАУКОВИЙ ПІДХІД! І вантажі зі станції, зрозуміло, вивозяться. Тільки раніше як діяли? Старими, примітивними методами. Прибув вантаж поскладали його на перший-ліп-ший транспорт і бувайте здорові... На станції чисто-чистісінько, і клієнт задоволений. Тепер такого не буває. Без наукового підходу ніхто кроку не робить. От хоча б і на найбільшій станції Харкова Червоноза-водській. Чого там тільки не побачиш! Тільки-но прибуле і вже таке, що по кілька місяців стоїть. Гори лісу трухлявіють під дощем, іржавіють надпотужні трансформатори, які вже і сніг заносив, і сонечко пекло. А вантажі все прибувають і прибувають... Хтось десь підрахував на ЕОМ, що самому начальникові станції з усіма отими вантажами не впоратись. Воно, мабуть, правильно. Обсяги не ті, масштаби інші. І з'явилось на станції відразу кілька господарів. Сам начальник станції Станіслав Петрович Кобець раз, начальник транспортно-експедиційного підприємства № 20695 Іван Дмитрович Лесни-ченко два, його права рука Леонід Захарович Волинець три, начальник дистанції вантажно-розвантажувальних робіт Південної залізниці Петро Миколайович Михайлов чотири. І ще кілька начальників автоколон та автотранспортних підприємств п'ять, шість, сім... І почали всі вони діяти по-науковому. Заходились графіки малювати, форми заповнювати, наради та оперативки влаштовувати. А вантажів щось не меншає. У чому ж річ? Може, нічим вивозити? Так ні ж: машин на станції не проштовхнешся. Автотранспортники почали з певного часу працювати небаченими темпами: з восьмої ранку приженуть увесь свій рухомий і не дуже рухомий склад на станцію. Завантажуйте, мовляв. Гармидер такий, хоч вуха затикай. Поки перші машини завантажують, кілька десятків простоює. Водії хто дрімає, хто «козла» у затінку забиває, хто без діла вештається. Зате після обіду на станції, наче у тій пустелі: миршавенького «газончика» не побачиш. Кінець робочого дня баста! Завантажився, не завантажився чеши додому. А про нічні вивезення і зовсім забули. Здоровенний хрест на них поставили. У Харківському управлінні вантажного автотранспорту прикинули: за рік машини…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"