Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1982 №18 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1982 / № 18 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1982 №18 Сторінка 2. сл»ИБ( а Як усе-таки з часом змінюються окремі поняття! Що, згадаймо, у давні часи подеколи називали бідою? Звернімося до очевидців. Один з них, причому вельми поважаний, категорично твердив: «Біда, як пироги та швець почне пекти». І навпаки: коли, бува, чоботи брався шити кондитер, то це теж чомусь вважали бідою. Теж мені біда! Нині бухгалтер інколи виконує роботу проектанта, кулінар розг відника надр, а геолог виступає в іпостасі будівельника і це бідою не називають. Пусте, кажуть, звичайне житейське діло. Правильно кажуть. Бо не треба панікувати. Ну, яка, скажіть на милість, біда в тому, що Український науково-дослідний геолого-розвіду-вальний інститут вирішив передислокувати й розширити свою приморську базу відпочинку «Геолог», розташовану в селищі Затока? Ну, нехай Міністерство геології дозволило витратити на це 136 тисяч карбованців за рахунок фонду розвитку виробництва, порушивши тим інструкції союзного міністерства (бо ж той фонд, правду кажучи, таки призначений на дещо інші речі). Ну, і що з того, що передислокацію та розширення виконували робітники рембуддільниці інституту? Чому, питається, ті ж робітники у свій робочий час, використовуючи державні матеріали, можуть реконструювати квартири директора інституту тов. Іванюти, начальника відділу постачання тов. Яковенка, завгара тов. Сидора і навіть квартири сина виконроба Зданевича та доньки головбуха Пархо-менка, а не можуть споруджувати базу відпочинку? І хто сказав, що не можна командирувати для будівництва тієї ж бази геологів-науковців, інженерів як з головного інституту у Львові, так і з його відділень у Києві, Полтаві, Чернігові, Харкові? Виплатили їм зарплату і командировочні понад чотирнадцять тисяч карбованців. Звичайно, коли геологи будують котеджі, то ясно, що вони у цей час не розшукують якихось цінних копалин, до чогось не докопуються. Ну і що? Подумаєш! Головне, як той казав, щоб до них не докопались. Перед тим, як будувати, треба, звичайно, мати проект. Цей проект виконали два інженери, чи то пак... два пенсіонери, тимчасово зараховані на посади інженерів рембуддільниці. Причому один з цих проектантів-пенсіонерів за колишнім фахом... бухгалтер. Подумаєш, біда! Так зате обов'язки головного бухгалтера інституту виконував громадянин Пархоменко, який взагалі спеціальної освіти не мав. Натомість його, щоправда, свого часу притягали до кримінальної відповідальності за розкрадання соціалістичної власності. Нічого страшного: мінус на мінус дає плюс. Отже, про бухгалтера, який робив проект, ми вже сказали, про науковців-геологів, які працювали будівельниками, теж сказали. Кого ще не було? Ага, кулінарів, котрі виступали геологами? Були й такі. На посади техніків-бурильників були зараховані учні-кулінари з Дрогобицького профтехучилища Каза-нівська та Феденишин, а на посаду техніка для виконання робіт по одній науковій темі взяли заступника директора того ж училища П. Трембача. Перші двоє, замість бурити, куховарили на базі відпочинку, а товариш Трембач, одержуючи в інституті зарплату й командировочні, їздив з Дрогобича в Затоку дегустувати приготовлені учнями страви й взагалі перевіряти, як проходить їхня…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"