Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1983 №08 Сторінка 3

(Іронізми)
Журнал Перець 1983 №08 Сторінка 3 - Іронізми. ВТК Перця МОЄ НЕВДАЛЕ ритм безпосередньо і негативно відби- ІРОНІЗМИ Виробниче об'єднання «Карпатпрес-маш» підприємство недавно збудоване. Першу продукцію видало в середині сімдесятих років. Отже, підприємство молоде, відповідно сучасне. Високі, просторі цехи, крани над головою. Красота! Дух захоплює! Весь завод під одним дахом. Разом з начальником відділу технічного контролю Д. М. Бойчуком ми непомітно (бо між цехами нема ніяких перего родок) переходимо з цеху в цех. Не зчулися, як опинилися в складальному. На таких просторах і робітників не зразу помічаєш. Але вони працюють. Он там бачу, і там, і там. І все ж мені видається, що їх начебто малувато. Можливо, не всі з'явилися на Ні, всі на місцях, заспокоює мене Дмитро Михайлович. І додає: Ото як ми останнім часом ретельніше взялися за трудову дисципліну, то із запізненнями майже покінчили, і з роботи ніхто раніше не йде. І ще мимохіть відзначаю собі: ніде не бачив, аби хтось теревенив на робочому місці або перекурював. Ну як, справді, не порадіти! Коли такий повний порядок! Поки я, новачок, роздивлявся та захоплювався, до нас наблизився робітник. За ним другий, третій, п'ятий... Представились: слюсарі-складальники. Третього розряду, четвертого, п'ятого... Даруйте, кажуть, чи можна у вас про дещо розпитати? Отакої! Ситуація явно незвична: виходить, не я, а навпаки, в мене хочуть взяти інтерв'ю. Та що вдієш, відмовлятися якось не випадає. Прошу, питайте. Скажіть, будь ласка, яке сьогодні число? Двадцяте, відповів упевнено. (Добре, що перед виходом із готелю заглянув у календар). Правильно, погодились, двадцяте. А чи знаєте, скільки пресів ми випустили з початку місяця? Ні, не знаю, щиро признавсь я. (І, звичайно, пожалів, що перед тим не заглянув у відділ збуту і не взяв там цих повідомили Начальник Так от знайте: жодного! І лише двадцять пресів більш-менш приблизно підготовлено до здачі. Отак точно поінформували. І чергове запитання: Можливо, знаєте, скільки пресів ми маємо випустити за місячним планом? Змушений був признатися, що й про це, на жаль, ще не довідався. П’ятдесят п'ять! співрозмовники. Начальник цеху А. М. Юзвенко, котрий якраз надійшов на наше імпровізоване інтерв'ю, ствердив: так, цифри точні. Я помітив, що інтерв'юери трохи збентежені моїм невіглаством. Проте питають далі: А як на вашу думку, чи можна за один останній тиждень зробити те, що заплановано робити цілий місяць? Фантастика! вихопилось у мене. Однак тут же згадав, що люди, які дають інтерв'ю, повинні висловлюватися дипломатичній , й додав: Зробити за тиждень місячну програму, мабуть, таки важкувато. Але іноді декому, я чував, це вдавалося. І нам інколи вдається. Але як! Ми тоді працюємо по півтори, дві, а буває, і по три зміни підряд. А ще ітеерівці з бюро головного конструктора і головного технолога кидають свої робочі столи й кульмани та приходять у цех складати преси. А ми, між іншим, працюємо на відрядній оплаті, і за преси, складені конструкторами й технологами, нам, як ви здогадуєтесь, не платять. Отже, такий, з дозволу сказати, ж ми винні, що перші три тижні працюємо, як мокре горить, а останній так, що не встигаємо витерти піт…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"