Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №16 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1983 / № 16 / Сторінка № 3
Перець 1983 №16 Сторінка 3. Кажуть, що вовкам тепер у лісі непереливки. Перевелися хащі, зникли нетрі. Де отому бідолашному вовкові ховатися? Лігво нещасному де робити? Чи радилися вони між собою, чи інстинкт самозбереження підказав, тільки подалися сірі з лісів. І не кудись далеко, а на деякі колгоспні та радгоспні землі. Коли як слід розібратись, то нічого у тому дивного і немає. Бо давно чи недавно, але у Харківській області з якогось доброго дива раптом почали культивувати... бур'яни. Еге ж, оті самі лободу, щирицю, будяки, різні осоти та буркун з вівсюгом. Та такі хороші, дебелі, що не скрізь подібні й побачиш. То ж і не дивно, що вовки облюбували оті дикі зарості. Подейкують, що якось один мисливець потрапив до Великобур-луцького району. Поки лісом швендяв, то воно й нічого. Звично. А як вийшов до колгоспних ланів, то тут уже йому не до жартів стало. Про дичину через годину забув, через дві, кажуть, і рушницю десь посіяв. А там уже й почав кричати: «Рятуйте, людоньки добрі! Загину в цих преріях!» Насилу видерся. Та на попутну машину. Та до Харкова. В обласне управління сільського господарства, до самого заступника начальника Валентина Миколайовича Бузова. Так, мовляв, і так. Що ж це робиться? Ледь богові душу не віддав у бур’янах! Якщо так і далі піде, то скоро на Харківщині бозна-які доісторичні істоти розведуться. Якісь там птеродактилі чи динозаври. Валентин Миколайович у динозаврів, зрозуміло, вірив мало. Що ж до птеродактилів та інших допотопних страховиськ його також брали сумніви. Адже він людина вельми сучасна і страшенно ділова. До того ж відзначається неабиякими здібностями у справах рекультивації, культуртехніки і взагалі боротьби з бур'янами. А ви в інших районах бува- ли? поспівчувавши, запитав мисливця. Отож. Якби побували, то не піднімали б отакенного тарараму. Хіба ж у Великобурлуцькому бур'яни? Безумовно, тут заступник начальника облсільгоспуправління мав абсолютну рацію. Якщо з велико-бурлуцьких бур'янів так-сяк видертися живим на волю ще якось можна, то з дрімучих зелених хащів, що полонили, скажімо, Краснокутський район, навряд комусь вдасться виплутатись. Сушимо ми над цим голови. Це просто якась напасть, погоджується начальник відділу земельних фондів Юрій Іванович Ніс. Правда, «вирощувати» бур’яни нам дуже допомагають різні сторонні організації. Зокрема, геологи... Прекрасні розсадники капосного зілля залишили після себе спеціалісти Харківської геологорозвідувальної експедиції тресту «Пол-тавнафтагазгеологія» на землях колгоспу імені Куйбишева Красно-кутського району. Вони як у 1981 році закінчили довбати та свердлити колгоспну землю, так ще й до цього часу понад 6 гектарів до пуття не привели. Не те що рекультивацію зробити, а й навіть металобрухт, залізні труби, бетонні фундаменти, хімреагенти не спромоглися прибрати. Зрозуміло, що всі оті 6 га відразу щедро засіялись бур'янами. Картина вийшла така, що й справді, чого доброго, якийсь бронтозавр на покинутих свердловинах вилупиться. Не відстають від колег і рахівці Красноградської експедиції глибокого буріння. Майже одним рипом зіпсували ледь не 10…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"