Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1983 №04 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1983 №04 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. Мал. В. ГЛИВЕНКА НЕЕКОНОМНА ЕКОНОМІКА иЧлг.. пКР'.' "'іі і ' Мені в житті ні разу не доводилося бути свідком залізничної катастрофи. Мабуть, на щастя. Зате в кіно бачив такі катастрофи не раз. От підкладають під рейки вибухівку... А поїзд мчить з великою швидкістю. Мчить, наближається, і раптом ба-бах! Паровоз перевертається, вагони летять шкереберть, у повітрі тріски, залізяки. Жах! ЛАІОДійіШМ Пустіть і мене до себе, а то мої козенята повиростали та й вигнали мене з хати!.. Телеграфне Агентство Перця ЯК У КІНО ЖИТОМИРСЬКА область. (Кор. ТАП). Цікаві явища спостерігаються в різні пори року під час демонстрування кінофільмів у клубі села Вишневого Черняхівського району. Скажімо, на екрані пішов дощ і в залі раптом починає накрапати, на екрані мороз аж тріщить, і в залі без кожуха та валянків не всидиш. Спеціалісти висловлюють припущення, що причиною цих явищ служить дах, вірніше, його стан. А він такий, що в порівнянні з ним навіть решето може вважатись ідеальною покрівлею. КОЖНОМУ ПО ШОЛОМУ ОДЕСЬКА область. (Кор. ТАП). У магазинах спорттоварів м. Балти підвищеним попитом користуються мотоциклетні шоломи. В особливій пошані цей товар у жителів вулиці Радянської Армії. Кожен з них, від старого до найменшенького, носить шолом, хоч і не їздить на мотоциклі. Річ у тім, що стовпи електролінії на цій вулиці у такому стані, що можуть у першу-ліпшу хвилину звалитись комусь на голову. Оскільки керівники району електричних мереж не поспішають вживати заходів, мешканці вдалися до самозахисту. СПРОСТУВАННЯ ТАП Як стало відомо з неперевірених джерел, райцентром Онуфріївкою, що на Кіровоградшині, уперто циркулюють чутки, буцімто облуправління зв’язку має намір повністю скоротити апарат райвузла зв’язку на чолі з начальником І. Ф. Кривошеєю, оскільки, мовляв, толку від них все одно ніякого: газети передплатникам доставляють на третій-четвертий день, хоч усі села зв’язані між собою дорогами з твердим покриттям, гучномовці в багатьох будинках здебільшого мовчать, телефони працюють так погано, що далі нікуди. В облуправлінні зв’язку кореспондента ТАП попросили заявити, що подібні чутки не мають під собою ніякого грунту. Ніяких скорочень не передбачається. Так що працюйте і далі спокійно, Іване Федоровичу! ДІЖКА НЕ ПІДВЕДЕ! СУМСЬКА область. (Кор. ТАП). Керівництво пересувної механізованої колони № 305 та розрахункової дільниці вирішило налагодити виробництво діжок на колесах. Таке рішення було прийнято після того, як будівельники шість років прововтузилися біля спорудженого ними водогону до тваринницької ферми колгоспу імені Чапаєва Конотопського району, але так і не змогли налагодити його безперебійну роботу. «Підвозити воду діжками набагато надійніше! Діжка не підведе!» заспокоюють будівельники тваринників, які змушені більше 3 тисяч нетелів напувати з відер. циклу. А цей елемент, за твердженням спеціалістів, перебуває в такому занехаяному стані, що вагонам інколи краще прокотитися просто по землі, аніж по колії. Шпали тут погнили, рейки розповзаються, колії захаращені. Навіть не беручи у вагонів інтерв'ю, кожен може здогадатися, як незатишно вони себе почувають. Більше того: вони часто, принаймні, значно частіше, ніж це потрібно для технологічного циклу, ламаються. Це, як кажуть, раз. Та є ще й два. Свого часу Комітет стандартів СРСР видав спеціальну брошуру під назвою «Загальні вимоги для забезпечення схоронності при проведенні вантажно-розвантажувальних робіть. У цій спеціальній брошурі є спеціальний пункт, котрий вказує, що при таких роботах грейфери повинні бути не ширше 2,5 метра. А на Миколаївському комбінаті вже не перший рік використовують грейфери завширшки 3,2 метра. Такий розширений грейфер через свою нега-баритність часто-густо вгризається своїми могутніми зубами в стіни вагона. Вагони цього не люблять, а стіни не витримують. І ось результат: за минулий і позаминулий роки на комбінаті близько півтори сотні вагонів достроково пішли в ремонт, хоч могли ще довго возити вантажі. Щодо занехаяності під’їзних шляхів з миколаївськими цементниками можуть гідно змагатися ровенські хіміки. Завдяки цьому у виробничому об’єднанні «Азот», керованому Б. М. Брезгі-ним, торік успішно й достроково вийшло з ладу понад двадцять цілком здорових вагонів. Слід сказати, що від виробничників часто-густо не відстають і самі залізничники. На станції Львів, де начальником П. С. Бадюк, бракує регулювальників швидкості розпуску вагонів при маневрових роботах. А коли швидкості не регулюють, то вагони, за виразом спеціалістів, часто співударяються з більшою, ніж треба, силою. Отак торік вагони вдарялися двадцять один раз двадцять один вагон повезли ремонтувати. З перелічених тут підприємств, а також багатьох не названих, де також досить успішно справляються з ламанням вагонів, з усіх цих підприємств часто чути стогін: «Нам бракує вагонів!», «Дайте вагони!» Отак самі стогнуть, самі молять і... самі ламають. За два останні роки на Львівській залізниці півтори тисячі вагонів виїхали в ремонт, не доїздивши свого амортизаційного строку. За статистичними даними, середній час перебування вагона в поточному ремонті складає тут 15,4 години. Перемножимо виходить втрачено понад двадцять три тисячі вагоно-годин. Уявляєте, скільки вантажів могли б вивезти ці вагони за ці години. Але нема чого уявляти. Бо вагони не їздили, а стояли. І, звісно, цим самим зробили свій посильний внесок у те, що Львівська залізниця, як і ряд інших залізниць, розташованих на території республіки, вимучує план перевезень. Ось такий ефект вийшов. І це без вибухів. Без будь-яких кінотрюків. Яке вже тут кіно! Скорше, біда. О. КРУКОВЕЦЬ. БЕЗ ВИХІДНИХ РОВЕНСЬКА область. (Власкор ТАП). Останнім часом без вихідних стали працювати лікарі-стоматоло-ги Гощанської районної лікарні. Проте пацієнтів під дверима їхніх кабінетів не поменшало. Річ у тім, що працівники місцевої хлібопекарні, виготовляючи хліб, не забувають запікати в нього всілякі тверді предмети, зокрема цвяхи. Отож у стоматологів тепер, як-то кажуть, гаряча пора. Може, десь і по-іншому, а от у Харкові останнім часом абсолютно ніякої проблеми з лісом не існує. Мається на увазі, зрозуміло, не той ліс, що буяє зеленошумними кронами, дає нам кисень і опеньки. А той, який вже зрубано, попиляно, постругано і який готовий для будівництва. Так отакого лісу, повторюємо, в Харкові та на його околицях аж ніяк не бракує. Сядьте лишень на електричку чи автобус і побувайте у приміських селищах Коротичі, Хорошеві, Готвальді, Печенігах. Зводяться пристойні садиби, гаражі, за сучасним словом будівельного мистецтва споруджуються дачі та інші об'єкти індивідуальної забудови. А всього Харкові повним ходом іде приватне будівництво. І ніде від господарів цих об'єктів ви не почуєте, що з лісом, мовляв, тугувато. Навпаки. Вищий клас! повідає один. Чого гріха таїти, підтвердить другий. Якщо хочеш знайдеш. Було б бажання, задоволено посміхнеться Згодом, коли я став старшим, то дізнався, що при зйомках таких жахливих епізодів використовують різні кінотрюки. Замість справжніх паровозів і вагонів, у прірву летять макети. Від такого відкриття враження моє, ясна річ, дещо поблякло. Навіть було трохи ніяково, що мене, глядача, обманюють. Заспокоювало, однак, те, що…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"