Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1983 №06 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1983 / № 06 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1983 №06 Сторінка 3. ВИЗНАЙТЕСЯ, товариші: хто з вас, придбавши який-небудь телераді-овиріб і вичитавши з паспорта до нього, що підприємство гарантує безперебійну роботу протягом та-кого-то періоду, щиро вірить, ніби протягом цього періоду можна спо- кійно спати? Не чую!.. Нема, виходить, таких наївних?.. Ну, що ж, логічно. Бо більшість із нас на власному досвіді переконалася, що так звана гарантія гарантує не нормальну роботу телевізора, радіоприймача чи магнітофона, а лише безплатний ремонт. Або ще точніше безплатний клопіт. Цікава, скажу я вам, вимальовується ситуація. Ви заплатили кілька сотень карбованців за телевізор, підприємство-виробник через посередництво торговельної мережі підсунуло вам стопроцентний брак і вмило після цього руки. Все, воно перед вами чисте: увесь клопіт за те, щоб апарат працював, лягає на вас і на ремонтні служби «Укрпобутрадіотехніки». Іще півбіди, якби у радіотелемайстернях потерпілих від бракоробства зустрічали з почуттям вини, увагою, ввічливістю, оперативністю, хоча б трохи намагалися компенсувати моральний збиток, заподіяний невдалою покупкою. Скажімо, в той же день усунули неполадку. Або, не гаючись, видали довідку на заміну бракованого апарата новим. На жаль, про такі ідилічні стосунки між клієнтом і «Побутрадіотехнікою» поки що можна лише мріяти. Бо й за чужі гріхи совість побутовиків не мучить, і гарячкувати їм особливо нічого: правилами обміну передбачено, що довідка на заміну видається лише тоді, коли підприємство-виробник або майстерня гарантійного ремонту протягом десяти днів після звернення покупця не зможуть усунути виявлені несправності. От і виходить, що, виклавши готівочку, ви майже два тижні маєте на тумбочці під телевізор порожнє місце. І знову ж таки, ще не біда, якщо поневіряння покупця обмежуються десятьма днями. Якраз у цей термін (особливо коли ремонт перший і потреба в ньому виникла незабаром після покупки) і під- Ось, наприклад, житель Прилук Чернігівської області Й. Й. Волошин шість разів викликав телемеханіка до свого кольорового «Славутича Ц-202», якого він придбав лише у травні 1982 року. Щоразу візиту майстра доводилося чекати по 5- 10 днів. А потім, через тиждень-другий, робити нову заявку на ремонт. Чоловік підрахував: за сім місяців він міг нормально дивитися телепередачі трохи більше місяця. Більше місяця не знає, що робити з телевізором «Електроніка-407», житель села Гречишкіно Но-воайдарського району Ворошиловградської області Й. М. Кузнецов. Купив він його в грудні минулого року, через двадцять днів відніс у телерадіо-майстерню в Новому Айдарі, а там братися за ремонт відмовилися, заявивши, що до цього апарата немає деталей. П'ять разів гостювали майстри із Самбірського радіотелеательє у жительки міста М. В. Фіалковсь-кої, намагаючись оживити «Електрон-722», але безрезультатно. У майстерню телевізор не забирають нема куди ставити і довідочки на заміну не видають. Втім, досить актів, бо подібний перелік можна продовжувати до безкінечності. Повернемося краще до нашого запитання: чому ж усе-таки система «Побутрадіотехніки» так слабенько стоїть на сторожі інтересів покупців, хоч, за словами її керівника Р. Ж. Мейриса, вона навіть матеріально у цьому заінтересована? приємства, і майстерні намагаються вкластися і найчастіше вкладаються. Біда в тім, що за першим ремонтом наступає потреба в другому, третьому і так далі. І хоча згаданими уже правилами начебто досить чітко .регламентовано, коли саме покупець має право на заміну апарата, на практиці одержати у майстерні довідку, що дає таке право, ой як нелегко, про що свідчить, зокрема, і редакційна клопотів, пов'язаних із ремонтом так званої гарантійної радіотелеапаратури. Виявляється, за кожен магнітофон, телевізор чи радіоприймач підприємства перераховують «Побут-радіотехніці» певну суму на виконання ремонтів незалежно від того, скільки їх буде протягом гарантійного періоду. Ця сума включає в себе і вартість роботи, і вартість деталей. Так от, виходить, що побутовикам вигідніше розпрощатися з бракованим апаратом якомога раніше і мати на цьому якусь копійку замість того, щоб витрачати на нього час і найголовніше деталі. пошта. От, скажімо, житель Дніпропетровська О. І. Різун купив кольоровий телевізор «Електрон-736» 8 січня 1982 року і відразу ж був змушений відвезти його в майстерню по вулиці Винокурова, 9. Побував він там іще не раз і не два. Міняли кінескоп, деталі, проте за рік апарат працював нормально лише кілька місяців, а решту часу або ж…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"