Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №01 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1984 / № 01 / Сторінка № 5
Перець 1984 №01 Сторінка 5. Володимир Йосипович усе Спостережливі люди вже давно зауважили, що статистика знає все. І це, між іншим, свята правда. Статистика може точно вказати, скільки в середньому катастроф трапляється щороку на автомобільних шляхах Англії, скільки екскаваторів, бюстгальтерів, шоколадних цукерок продукує вітчизняна промисловість, скільки людей на зем ній кулі одружується і скільки з них першого ж року розлучається. Тому я з великою цікавістю і довірою ставлюсь до неї. Та ось нещодавно моя могутня віра в цю точну науку дещо, було, похитнулась і мало не наклала головою. Сталося так тому, що раптом я дізнався: статистичні дані подекуди виводять не квалі ікова- ні фахівці своєї справи, а, скажімо, ветеринарна санітарка або секре-тар-друкарка. Втім, не будемо наводити туману абстрактним «подекуди». Уточнимо: з таким, сказати б, заміщенням професій довелося зіткнутися в Млинівському районному інформаційно-обчислювальному центрі Ровенсько- Іванівни. Зробила, мабуть, тому, що треба ж, зрештою, комусь спростувати старорежимне твердження, ніби мирне співіснування між невістками і свекрухами неможливе. Але навіщо було, питається, Надії Іванівні штовхати свою молоду родичку на фікцію? А ось чому: Н. І. Портицька заступник начальника вказаного центру. І вона не могла відмовити в скромному проханні начальникові Володимиру Йосиповичу Зубику. Знову ж таки, щоб люди не торочили, буцім заступники тільки те й роблять, що підсиджують своїх керівників. Навпаки, бачте, не підсиджують, а сприяють, не зупиняючись навіть перед фальсифікацією. У ролі підставних виконавців робіт фігурували тут і деякі інші особи: інженер-програміст, яка перебувала в післяродовій відпустці, тимчасово прийнята на роботу оператор ЕОМ, економіст із сусідньої лікарні і т. п. Старший бухгалтер обчислювального центру Л. М. Казван на підставі фікцій-угод складала псевдовідо-мості і вилучала з каси реальні гроші, які передавала начальникові. А куди ж їх дівав В. Й. Зубик? Гадаєте, провечеряв з гостями центру? Та ви що! Ні в якому разі! Гроші було витрачено лише й ви нятково на виробничі потреби. На які? пояснив. В одному випадку: Гроші витратив на купівлю шин, дроту, кабелю. Купував я особисто. На стороні. Розплачувався готівкою. В іншому разі: За електрозварювальні роботи я заплатив гроші зварникові з побуткомбінату. Прізвища його не знаю. Скільки заплатив, не пам’ятаю. У третьому: Гроші витратив на оплату за ремонт ЕОМ. Платив залученим зі сторони механікам. їхніх прізвищ не пам'ятаю. Ну й ще, як ведеться, «на запчастини для автомашини». Теж на стороні. Як мило-інфантильно звучать оті симптоми раннього склерозу: «прізвищ не пам'ятаю», «скільки заплатив, не пам'ятаю». Де ж, справді, людина здатна все пам'ятати! Вона ж не ЕОМ! Тим більше, коли пригадати й назвати прізвища людей «зі сторони», то перевіряючий може ненароком розшукати їх і розпитати, а ті візьмуть та назвуть іншу суму або й зовсім заперечать факт продажу. Тоді якось незугарно вийде. А так: не пам'ятаю і годі. Гаразд, кому й скільки платив, Володимир Йосипович не пригадує.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"