Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1984 №06 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1984 / № 06 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1984 №06 Сторінка 2. Уклін вам низький і найкращі побажання, шановні мастаки-косметики! Тепер уже напевне можна сказати, що ера архівойовничих «опровергателів» критичних виступів нашої преси закінчилась остаточно і, сподіваюся, назавжди. А зустрічалось їх на моєму віку дай, боже, пам'ять! «Це грубий наклеп!» «Це публічний підрив мого авторитету!» така здебільшого була відповідь на критику архівойовничих спростовувачів. Я ще й досі пригадую листа до редакції з приводу невеличкої замітки в «Перці», що його прислав один сільський «культармієць». Ось короткий зміст цього листа. «Шановний товаришу редактор! У чотирнадцятому номері «Перця» на передостанній сторінці була напечатана невеличка статейка під заголовком «Клуб на замку», яка викликала в нашому селі нездоровий сміх і справедливе обурення. Повірте мені, що поки я не прочитав цієї брехливої статейки, то твердо вірив, що «Перець» пише тільки правду. Тепер я побачив, що це зовсім не так. Не думайте тільки, що, може, я обидився за те, що в цій статейці ваш писака за одним рипом вимазав дьогтем і мої ворота й опозорив мене, як невтомного колгоспного культармійця. Я люблю критику, але критику правдиву. А де ж правда в статейці «Клуб на замку»? Повірте мені, що з цієї брехливої писанини в нашому селі навіть кури сміються, не кажучи про колгоспників. Вони просто падають зо сміху. Оце, кажуть, попав писака пальцем в небо! Чи він, кажуть, окуляри вдома забув, чи він взагалі сліпий, бо де ж він міг побачити той замок на клубних дверях, коли в нашому клубі вже два роки взагалі дверей нема. Вимагаю помістити моє опроверженіє у «Перці», бо в противному разі буду скаржитись вище». Бували й інші різновиди реакції. Перший з них і найбільше вживаний це глуха мовчанка. Нехай собі, мовляв, пишуть, а наше діло чхать на ту писанину з високого дерева. Було таке, було, але минулося, як з білих яблунь дим. Тепер, з приємністю можна сказати, маємо картину зовсім іншу. Тепер реагування на критику в пресі, як правило, по-партійному ділове й принципове. Але, як твердять філософи, нема правила без винятку. Таким винятком, на мою думку, є новоявле-ні мастаки-косметики, які навчилися реагувати на критичні виступи преси так округло, так обтічно, що не второпаєш, яке ж їхнє ставлення до викритих недоліків, яких конкретних заходів вжито до «родо- Лист, що адресується новоявленим мастакам-косметикам, котрі наловчилися дуже округло, дуже обтічно реагувати на критичні виступи преси. начальників» цих недоліків, до усунення розкритикованих фактів і явищ. Казав мені один тямущий товариш: «Нема тепер дурних розмахувати на пасіці руками. Хоч-не-хоч, а на критику реагувати треба. Отож нема нічого дивного в тому, що на світ білий з'явилися оті самі мастаки-косметики, які навчилися реагувати за принципом,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"