Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №23 Сторінка 8

(Житіє святих і нечестивих)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1984 / № 23 / Сторінка № 8
Перець 1984 №23 Сторінка 8 - Житіє святих і нечестивих. НЕЕКОНОМНА ЕКОНОМІКА Є такі дивні запитання, що їх і риторичними не назвеш, але й конкретними вважати не можна: на конкретне запитання потрібна конкретна відповідь, а що можна сказати, коли до тебе присікуються: куди ти, мовляв, дивився (чи дивишся)? Та ще й питають, ясна річ, не в кабінеті окуліста, а зачитують уголос якогось акта перевірки або просто загинають пальці, перелічуючи гріхи і упущення в керованій тобою організації. От недавно, наприклад, до директорів двох автобаз Миколаївської номер два і Возне-сенської номер один тресту «Миколаїввод-буд» товаришів Коржова і Лященка причепилися: де ви, як керівники, були? як ви могли? куди ви дивилися? Смішно, слово честі, смішно слухати подібні запитання, адресовані Миколі Олександровичу Коржову і Петру Євменовичу Лященку. Ні-ні, що було, то було: доступ до шляхових листів (або по-простому путівок) був на автобазах вільний і необмежений, зате контролю за оформленням товаро-транспортних документів, навпаки, не було ніякого. Шоферська братія вписувала у них все, що дозволяла совість. А совість, як ви самі знаєте, штука хитра: може гризти, але інколи любить і поспати. У багатьох водіїв названих автобаз вона спала залюбки, бо ніхто її сну не тривожив: зустрічних перевірок достовірності обсягів перевезень не робили, хоч було кому робити, за витрачанням пального ніхто не стежив і так далі, і тому подібне. Словом, усе, що могло бути поганого, було. То які ж у цій ситуації можуть бути (вибачте за повторення) запитання? Усе ж ясно, як у божий день. Скажімо, досить заглянути у відомості на виплату зарплати, де проти директорських прізвищ їхні ж підписи, і перше запитання де були? само по собі відпадає. Звісно ж на роботі, адже підписи не підроблені. Як могли? Це ще легше, ніж одержати зарплату. Там ще треба гроші перелічити, бо, бува, касир помилиться, а тут і цього робити не треба: нічого не контролюй, нікого не перевіряй, а лиш підписуй те, що тобі підсовують. Куди дивилися? Звичайно, на календар дивилися, скільки там до кінця місяця, кварталу чи півріччя лишилося. А в голові лиш одна думка: як виконати план? За план, знаєте, як тепер строго питають? Якогось там процента не вистачить і можуть по шапці дати. А якщо не одного і не двох процентів бракує? Мусиш вибирати: або демонструєш принциповість, відмовляючись підписати «липу», і «адью!». Або покладаєш надію на те, що ніхто не поцікавиться, які там тонни перевезені, а які начебто перевезені, і що якийсь там Петренко чи Іваненко припише якусь сотню тонн начебто перевезеного вантажу. Воно, звичайно, якщо брати в цілому, то зусилля автобазівських Петренків та Іваненків виливаються в соліднішу циферію. Досить сказати, що за перше півріччя лише з чотирьох організацій, котрі користувалися послугами автобаз…
 Житіє святих і нечестивих

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"