Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1984 №23 Сторінка 4

(Гуморески)
Журнал Перець 1984 №23 Сторінка 4 - Гуморески. шістшиятий ГУМОРЕСКА Колектив у нас дружний. П'ятнадцять чоловік і начальник шістнадцятий... за останні три роки. Попередні п'ятнадцять довго не затримувались. Перший, пам'ятаю, був хлопець непоганий. Але в нього чомусь на особистому фронті боротьба протилежностей вийшла, і він пішов. Від дружини і від нас. Наступник попався типчик! Такі діалекти при жінках ввертав! Телефони й ті червоніли. Отож інтелігента, якого після нього призначили, ми вже просто не розуміли. Начебто й не нашою мовою розмовляв. І кожний наступний новий начальник не встигав навіть зрозуміти, куди він потрапив, за що його б'ють і за що йому боротись. У нього голова обертом йшла, бо цьому чимдуж ми сприяли. Він не встигав сили відчути, у смак увійти. А ми увійшли. Нам сподобалось. Адже Кулькова сорок третю шкарпетку на роботі дов'язує. Халтурський уже чотири дипломних поміг захистити, не рахуючи курсових. Ми з Бараненком тисячну партію в шахи зіграли. А Клопиков взагалі за своїм графіком на роботу ходить. Начальство нас в обличчя запам'ятовувати не встигало. Один, правда, спритний попався. Швидко запам'ятовував. Та нічого. Тепер він нас довго пам’ятатиме... А сьогодні раптом призначили... мене, шістнадцятим. Усі спочатку розгубилися, але швидко акліматизувались. Через годину, дивлюсь, Кулькова в'язання дістала. Халтурський заочникам своїм по телефону цінні вказівки видає. Бараненко у шахи зіграти пропонує. А Клопиков узагалі до дверей попрямував. Ну, думаю, дзуськи! Дружба дружбою, але при такій роботі скоро на моєму місці сімнадцятий командувати буде! Трахнув по столу кулаком, аж кактус з підвіконня звалився. Дивлюсь подіяло. Сидять усі, працюють, пріють. Олівці скриплять, рейсфедери гнуться. Ось так краще, думаю. Ще раз для певності по столу грюкнув і пішов. Важливе питання вирішувати. Вже два тижні тещину…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"