Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1985 №08 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1985 / № 08 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1985 №08 Сторінка 2. І (РОЗДУМИ НАД КАЛЕНДАРЕМ) Весна!.. А кажучи конкретно, Став місяць травень на поріг. І факт оцей Авторитетно Засвідчують календарі... Ми, звісно, не одкриєм дива: То ніби істина стара, Що саме травень особлива. Найкраща весняна пора. Пора, уквітчана розмаєм, Пора зела нового, трав (Що й в назві місяця, як знаєм. Нам календар зафіксував). В цю пору навіть у кохання Якісь незвичні сила й чар (Хоча цієї риси травня І не фіксує календар). Співає птаство невгамуще, А небо свіжо-голубе, І геть усе живе та суще Втішає-радує тебе. Пора, коли аж тягне з хати; Довкіл щебече дітвора. Пора це... Е, та що й казати! Чудова, славна то пора!.. II Воістину і славна, і чудова; Співать заставить душу хоч німу!.. Та не лише про це сьогодні мова: Сьогодні нас цікавить: а чому? Чому отак, шановні, нас із вами Чарує зокрема і взагалі Спів птаха, запах трав, дитячий гамір, Блакить небесна і краса землі?.. От скаже хтось (і тут перечить годі, Бо рацію він матиме-таки): Мов, так воно заведено в природі. Це все з її щедротної руки. Мовляв, уже звучить, як аксіома, Що поруч завше йдуть Життя, Весна І Радість... Що ж, це істина відома. Чи, як сказав би дехто, прописна. Воно то так... І все-таки при тому. Хоча й відома істина оця. Давайте-но на неї, на відому. Поглянемо ще й з іншого кінця... III Чи ж любо отак ходили б Закохані молодята В погожі, весняні, тихі. Замріяні вечори; Чи ж часто втішав би Серце Щасливої мами (й тата) Сміх і веселий гамір Безжурної дітвори; Чи ж так би земля нам пахла. Заквітчана в руті-м’яті, Чи ж так би то нам сіяла Неба голубизна, Якби не той день знаменний У травні, у сорок п’ятім. Якби не ота, далека І всім нам близька весна?!. Як рушив на світ розбоєм Виродок гакохрестний, Як світом заколотила Коричнева очмана, То зблякло веселе небо І посмутніли весни, І почорніло сонце, 1 зблідла краса земна... Та встали на смертний бій ми І чорну здолали силу, І рушили курсом далі Європу звільняти з пут; Скрутили врагові в’язи, Втовкли його у могилу (Сказать би, з його бліцкрігу Зробили йому ж капут!)... І мов одягла природа Знову святкові шати, І людству ніби одкрився Новий і чудовий світ... А був тоді місяць травень, А місяця день дев’ятий, День, що йому оце вже Сорок набігло літ...…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"