Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №14 Сторінка 10

(Гуморески, Страшне перо не в гусака)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1985 / № 14 / Сторінка № 10
Перець 1985 №14 Сторінка 10 - Гуморески, Страшне перо не в гусака. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА ТЕРМІНОВА СПРАВА ГУМОРЕСКА Филимон Гордійович Цвях дуже любив ранкові години одеського вокзалу. Жив він недалеко, на Канатній як по-старовинному звав вулицю Свердлова і приходив сюди кожного ранку так же регулярно, як колись, до пенсії, на роботу. Сьогодні йому привокзальна площа видалася особливо гарною і рідною. Та й не дивно: його цілий місяць не було в Одесі їздив на курорт лікувати нирки, або, як сам полюбляв казати, «народжувати каміння». Зустрів Филимона Петровича різномовний говір, тарахкотіння гучномовця та підпільний шепіт. Жувачка, жувачка, жувачка, хрипіла різнокольорова хустка, американська... Хто приїхав до санаторію та будинку відпочинку, гримів рупор, треба підійти до... Нинада светер? прошипів берет. Голландський... Хто бажає відвідати знамениті одеські катакомби... Филимону Гордійовичу катакомб відвідувати не треба він бував там не раз; і тим паче не відчував він потреби в «голландському» светрі, який це він добре знав був виготовлений у Одесі на Молдаванці. Йому просто потрібна була Одеса, з якою, здавалося, був у розлуці сто років. Ах, Одеса! прошепотів він, зупинившись на східцях вокзалу, і смачно, з шумом утягнув повітря своїм солідним носом. Доброго ранку, рідна, доброго ранку, і попрямував до телефонних будок. Телефонних автоматів на вокзалах завжди менше, ніж потрібно в години пік. Приїжджі блокують їх так, що, здається, і мусі не пролетіти. Але Филимон Гордійович був корінний одесит, тобто з діда-прадіда, і цим сказано якщо не все, то багато. Отож, поправивши капелюх і піднявши над головою портфель, він почав штовхати живе кільце. Громадяни... рука ухопилася за груди прямо над серцем, термінове дєло... У всіх термінове, відізвався вусатий дядько з двома валізами. У такому віці сиділи б собі вдома. У вас немає двокопієчної монети? виросла перед ним дівчина і мило посміхнулася. А то вже півгодини... Пропустіть, ради бога, знову почав Филимон Гордійович, дуже терміново... Та хай уже іде дідусь, неслось із юрби, а то помре... Двері відчинилися, і його запхали в будку. Филимон Гордійович віддихався, витягнув носовичка, старанно витер лисину і тільки тоді набрав номер. Ал-ло! Це Марія?.. Здрастуй, Мару-сенько, здрастуй. Це я... А-ага... А це?.. Ну да... Н-нда-а... А?.. Звичайно... Так я... Ну да... Звичайно. А Грицько вдома?.. Дай йому трубку... Це ти, Грицю?.. Здрастуй, внучку, здрастуй, мій маленький. Ну, як?.. А-ага... Кашку їси?.. Во-во-во! Филимон Гордійович від душі розсміявся. Мама так…
 Гуморески  Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"