Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №21 Сторінка 12

Перець 1985 №21 Сторінка 12. ДЖЕРЕЛО НА ЗАДВІРКАХ НЕВЕСЕЛІ НОТАТКИ ПРО КНИЖКОВУ ТОРГІВЛЮ Скільки магазинів у Черкасах! І як красиво та поетично усі вони називаються: «Алмаз», «Електрон», «Берізка», «2222 дрібниці»... І якими шикарними вітражами гордовито поблискують вони на центральні й периферійні вулиці, мов магнітом притягуючи до себе заворожених покупців! На розкішному тлі усього цього дзеркально-сяючого благополуччя бідними попелюшками довгий час виглядали приземкуваті крамнички зі скромними вивісками на дверях: «Книги». Ув одній крамничці нотно-музична література, у другій навчально-методична, у третій сільськогосподарська... А в усіх разом тіснота і незручність. Книги? спохоплювались міські власті, затверджуючи архітектурно-будівельні плани на черговий рік. Ах, так-так. Джерело знань, як же, як же... Ну, ось іще трохи потерпіть, а вже в наступному році неодмінно для вас щось придумаємо. Надходив наступний рік і... Можна читати усе спочатку. І от нарешті звершилось! Рік 1985-й по праву годилося б золотими літерами занести у скрижалі історії черкаської книжкової торгівлі: цього знаменного року під помахом спеціально нагострених церемоніальних ножиць мала впасти під ноги щасливій громадськості блакитна стрічка на дверях новозбудова-ного Будинку книги. Підкреслюємо, не просто однієї з нових книгарень, які у Черкасах все-таки є, а солідного книжкового універмагу із загальною тільки торговельною! площею понад дві тисячі квадратних метрів, із залом засідань, магазином-клубом, виставочним залом і кафетерієм. Проектанти і архітектори постарались на славу: конфігурація будівлі дозволяла розмістити усі відділи автономно, таким якнайчудес-нішим чином, щоб у разі необхідності можна було закрити будь-який з них на переоблік, не порушуючи звичного режиму інших відділів, котрі в цей час спокійно собі продовжували б вдовольняти духовну спрагу вибагливого сучасника. У магазині-клубі передбачалося проводити захоплюючі читацькі диспути, зустрічі з місцевими і приїжджими знаменитостями, у виставочному залі розмістити два магазини «Пропагандист» і «Плакат», влаштовувати огляди книжкових новинок, тематичні експозиції. Ну і, звичайно, знайти врешті місце для букіністичної торгівлі (поки що магазинів «Букініст» немає лише у двох обласних центрах республіки: Черкасах та ще у Хмельницькому). А на другому поверсі, на сонячній літній веранді побіля кафетерію, розставити столики під «грибочками», де книголюб, насолоджуючись тишею, свіжим повітрям і чашечкою запашної гарячої кави (варіант прохолодного фруктового соку), міг би на дозвіллі погортати щойно придбані томики. О мрії блакитні, о сонячні сни!.. Спочатку приміщення майбутнього книжкового храму вирішили переполовинити на користь міської бібліотеки. Чого там, справді, довго сушити голову, як можна одним пострілом бабахнути по двох зайцях? Ну, хай не зовсім зайцях, а все-таки зайчиках, тут головне рахунок. І зрештою тут книги, там книги чи не один дідько? У тім-то й річ, що різниця між книжковим магазином та бібліотекою трохи більша, ніж може видатися на чийсь некомпетентний погляд. І значить треба на ходу щось перепроектовувати, щось ламати у щойно збудованому, а це немалі додаткові витрати. З ідеєю створення автономних спеціалізованих відділів довелось розпрощатись. А натомість ущільнюватись якомога тісніше, займаючи під книжкові полиці вестибюлі, проходи і навіть клітку недіючого ліфта. Тут уже не до конференц-залів з інтелігентними диспутами і кавою. Тут хоч би як-небудь порозпихати літературу по всіх можливих і неможливих куточках та закапелках тим більше, що підвали в новобудові сирі і для книгосховищ в усякому разі, поки що непридатні, а виставочний зал, як виявилось, теж забирають там має розміститися виставка архітектури... Цікаво, чи не збираються місцеві зодчі на цій виставці продемонструвати…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"