Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1985 №23 Сторінка 4

(Гуморески)
Журнал Перець 1985 №23 Сторінка 4 - Гуморески. Ото порада ГУМОРЕСКА Ополониченко застогнав. Приглушено, але від душі. Колеги відірвалися від паперів й оточили травмованого чимось або кимось товариша. Що там? Що сталося? Що таке? Ополониченко тримався за праву щоку. Відняв руку й на паузах повідомив: Кутній... Нариває... Клятий... Зуб питання гостре, почухав потилицю найдосвідченіший. Та вирішувати його можна... Не лише можна, а й треба! підхопив наймолодший. І взагалі, це було в Уругваї, запалення від зуба йшло просто в мозок. І з музичним привітом! Тіпун тобі на язик! затюкали наймолодшого. Тіпнуло, однак, Ополониченка. Це суто теоретично! виправдовувався наймолодший. І взагалі, це було в Уругваї. А не в Парагваї? Це чому? Тому, що їх плутають. Особливо непід-готовлені. Я підготовлений! скипів наймолодший. А як підготовлений, що запропонуєш? В якому аспекті? В аспекті зуба! пояснив найдосвідченіший. Аналгін! Побігли за аналгіном. Ковтай одразу дві пігулки! радили Ополониченку. І води більше, хоч і півгра-фина, ліки швидше розчиняться. Може, хай кавою зап'є? вніс пропозицію наймолодший. У мене трохи є розчинної. Ну, ти даєш! Кава б’є по нервах. Як вип'є під стелю злетить! Чай! Чай! пролунали голоси. Ні в якому разі, колеги! заперечив найдосвідченіший. Чай, щоб ви знали, в'яже ясна. Ополониченко потім рота не розтулить... Ополониченко махнув рукою, злизав з руки пігулки й одчайдушно висьорбав півграфина. Потім вхопив голову обіруч, ніби збирався вкидати м'яч з аута, і закляк у трагічній позі. Зараз ойкне... шепнув наймолодший. Усі навшпиньки, один за одним, вийшли в коридор. Закурили. Приєдналися також уболівальники з сусідніх відділів. Як він там? Ніби затих. Оце аналгін прийняв... Аналгін то на півгодини. Сода! Содою прополоскати, як рукою зніме! Як сказати! Для мене сода як йод на свіжу рану. А от шалфей як жива вода. ЛЮДИНА СЛОВА Затям: у мене слово криця! Товкмачить кожному…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"