Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №18 Сторінка 12

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1985 / № 18 / Сторінка № 12
Перець 1985 №18 Сторінка 12 - Гуморески. Мал. В. СОЛОНЬКА ГУМОРЕСКА З деяких пір наш керуючий став цікавитися здоров'ям своїх працівників: «Як спиш?», «Чи буваєш на повітрі!», «Чи ходиш до парної?»... Страх як полюбив наш керуючий отримувати подібні довідки, в основному телефоном. Трапиться, захворіє хтось, він першого ж дня дзвіночок, прямо на квартиру: «Ну, що ж ти, милий (мила), не уберігся (не убереглась)? Загартовуватися треба, дорогий (дорога). Кисню побільше вживати, овочів, зелені різної. Ну, одужуй, дорогий (дорога)...» Коли заступник їхав на курорт, керуючий поцікавився: Удвох з Вірочкою? Ну, молодець. Дружина вона всюди дружина. На інших не задивлятимешся... Ха-ха-ха! Та й у пляшечку зазирати не будеш. Контроль домашній, скажу тобі, він і на курорті ха-ха! не завадить... Я цим не зловживаю. Жінки, вони не моє хобі. А пляшечка нині, самі знаєте... Ну, дивись там, дивись. Приїдеш, влаштуєшся повідом. Може, подзвоню. ...Якось наприкінці робочого дня керуючий, аби скоротати час, взяв у секретарки номер телефону в будинку відпочинку, де був заступник, і подзвонив. Трубку взяла заступникова дружина, Вірочка. А-а, Борюнчику, почувся ласкавий голос, ти з роботи? Як швидко промайнула твоя відпустка? Відколи ти поїхав, я ходжу сама по теренкуру і, повір, милий, сумую: Опустела без тебя земля, Как мне несколько часов прожить... Ти ж, Борюнчику, знаєш мого тюленя, продовжував литися той же голос. На повітря його не витягнеш. Так у холі за шахами і досі просиджує... Керуючий збагнув: Віра переплутала його з Борисом Петровичем, завідуючим бюро комплектації (той щойно повернувся з відпустки, був у тому ж будинку відпочинку),--- але не став виказувати себе, продовжуючи навмання то підтакувати, то заперечувати. А трубка продовжувала томно зітхати, благати: Виберись коли-небудь, рідненький, приїзди... У суботу мій тюлень мотає до якогось друга на дачу, і в неділю там буде, приїз-ди-и... А ось і мій законний з'явився, передаю трубку, і до чоловіка: Це Борис Петрович, тебе питає... Борько, привіт! Уже включився? Нічого не поробиш: робота є робота. Як там народ наш, як цей бевзь, шеф тобто? Керує? Премії квартальної позбавив? А я тобі що казав: йому, шкарбану старому, давно уже час на заслужений, так ні сидить, пень…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"