ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №18 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1985 / № 18 / Сторінка № 7

Перець 1985 №18 Сторінка 7. (ЛИСТ З КУРОРТНОГО ВОРЗЕЛЯ) Доброго дня, дорога і люба моя Марічко! Ось уже тиждень як я у Ворзелі, в санаторії «Україна». Можеш собі уявити: краса ні в казці сказати, ні пером описати. Недаремно їдуть сюди на відпочинок і лікування з усіх куточків нашої країни. Навкруги віковічні сосни, дуби, клени, липи... Не повітря озон! Дихаєш наче бальзам п'єш. А пташки! Співають, щебечуть, висвистують. І, здається, від одного тільки того співу здоровішаєш. Так здоровішаєш, що й на вепра без рушниці можеш піти. Що ми, до речі, й робимо. Спочатку, правда, лячно трохи було. Усе згадував отой випадок, як ми з сусідом Миколою колись, років зо три тому, на полювання за наші Конопельки ходили: півдня довелося на сосні мерзнути. Рушниці і набої під сосною, а ми на самісінькому вершечку зубами цокотимо. Бо вепри внизу рохкають. Зараз, після санаторію, я б тим рохкалям показав... де жолуді ростуть. Бо ми тут, повторюю, на вепра без рушниць ходимо. І все це дякуючи Петрові Марковичу Власенку. Хто він такий? Ні, і не головний лікар, і навіть не кущовий єгер. Петро Маркович обіймає посаду директора Ірпінського району електромереж. Ти, може, запитаєш, яке відношення він має до диких кабанів? До кабанів ніби й не має ніякого. А от до санаторію «Україна» безпосереднє. І не тільки до «України», а й до багатьох ворзельсь-ких будинків відпочинку і піонерських таборів. Бо електроенергію їм постачає саме керований Петром Маркевичем район електромереж. А при чому тут, знову поцікавишся, кабани? Розумієш, уся заковика в тому, що електролінія до нашого санаторію тягнеться через ліс. Тому вимагає посиленої уваги: там, дивись, дерево розрослося, там всохло... Його б зрізати, просіку розчистити. А то що ж виходить: вепр об дуба чи липу почухається, гілка з дерева впала і на електролінію. Блись і коротке замикання. А раз так, то майже у всьому Ворзелі щезає світло. Немає електроенергії немає й води: насоси ж артезіанських свердловин електрикою живляться. А без води і санаторій не санаторій, і курорт не курорт. Бо ні тобі процедури провести, ні їсти приготувати, адже плити також електричні. Оскільки у санаторіях і будинках відпочинку видавати обіди сухим пайком не передбачено, доводиться нашим кухарям готувати страви на багатті. Отож ми постійно і прогулюємося недалеко від електроліній, щоб, уздрівши вепра, дати йому добрячої прочуханки. Нехай не бродить біля просіки і не чухається об дерева. Спочатку, бувало, і сам Петро Маркович Власенко зі своїм численним загоном підлеглих приїздив. Ми думали, що вони зараз візьмуться просіку розчищати. Аж ні, кажуть, теж вепра ганяли. І настрахали таки одного. Аж до самої Житомирської області його, бідолаху, гнали. Але потім виявилося,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"