Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №18 Сторінка 6

Перець 1985 №18 Сторінка 6. ПЕРЦЮ! КАЖУТЬ, НІБИ БУВАЛЬЩИНА Жив на фермі одній собака непідкупний старий служака. Хто б не йшов із чужих чи їхав на усякого чортом дихав. Жартувати не смів ніхто з ним, бо з характером був серйозним: тільки глипне на вас очима аж мороз іде за рлечима, а як басом сердитим гаркне мов кілком хто по вуху шваркне. Спав спокійно сторож Мефодій: знав не прийде на ферму злодій, бо кому ж заманеться здуру на такого нарватись псюру? Вовк ту ферму вже десять років оббігав за п'ять тисяч кроків, і хитрющі руді лисиці не навідувались до птиці. Та буває в житті усяке, зокрема, і в житті собаки: звідкілясь принесло ту лиску, що не звикла боятись риску та й щоночі стала робити до тієї ферми візити. Зоддалік, було, вийде, стане, на закриті ворота гляне й ну на вигоні вивертатись та розкішним хвостищем гратись. То клубочком скрутиться, ляже, то підскочить, холера вража, то, як віяло, хвіст розпустить, то з-під лоба бісики пустить... У Рябка від такого дива піднімалась на спині грива й замість того, щоб загарчати, він, мов цуцик, почав скавчати, дріботіти, із цепу рватись, щоб із лисонькою погратись. Відірвався і дьору з двору, хвіст задравши бубликом вгору! Прогасав, мов лошак, всю нічку все ганяв по ярах лисичку. Ну, а лис не дрімав тим часом: нору всю забив свіжим м'ясом. Довго так, а чи ні, тривало та на фермі курей не стало? Е-е, негарно отак, читачу: ти не віриш мені, як бачу! Я і сам не дуже-то вірив, що буває таке між звірів. Але ж свідки були, одначе: сам завфермою теє бачив, та й підтвердив сторож Мефодій: Він, лисюра! Проклятий злодій! Геть усі повиносив кури!.. Лиш Рябко наш мовчав похмуро. Щось там гаркнув, було, з-під лавки, та йому сказали: Не гавкай! І сказали, гадаю, вчасно: видно, знає Рябко прекрасно, де шукати курячі кості... Часто їздять на ферму гості переймати досвід роботи. Сунуть їх сюди цілі роти, зі звірячим всі апетитом,…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"