Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №09 Сторінка 2

Журнал Перець 1986 №09 Сторінка 2. Здоровенькі були, читачі небайдужі, Хто перчанські давно визнана тиражі, Кому справи перчанські давно не чужі, Хай душею і тілом ви будете дужі!.. А по цьому вітанні ми кажем тепер: Економлячи кошти, не множачи штатів, Сміхотворець ваш «Перець» в добу НТР Мас також в читацьких очах виростати! Тож коли над сторінкою вибухне сміх На здоров’ячко смійтесь, не вважайте за гріх! І якщо навіть сміх із слізьми пополам То з любові до вас, а не сіллю на рану: Понадпланові сміхокалорії нам. Як оті преміальні до плану! ... У світлі Правди, у її промінні Зроста активність трудівничих лав... І «Перцю» треба підтягнутись нині: Сприятлива погода у країні Партійний з’їзд початок їй поклав! Отож, і традиційно, й по-новому. Без перехльосту, зриву, суєти, Відверту пропонуємо розмову У світлі стратегічної мети. Про все суттєве і фундаментальне, Де б’є у світ енергія жива, Щоб не лише захоплення вітальне. Щоб не самі обіцянкн-слова!.. Пробачте вже, товариші міністри І генеральнії директори, Як доведеться «з перцем» розповісти Про хиби ті, які ідуть «згори». Хіба ж не раз, щоб вирішити діло. На шлях, як кажуть, витягнути віз, Узгоджують роками, бо заїло, Буксує управлінський механізм! А час вперед! І в нім ніщо не вічне: Нових машин вже виробництво жде... Іде переозброєння технічне, Але не скрізь так, як потрібно, йде! А скільки їх повсюди ще стовбичить, Та, зрештою, народжується й знов. Як знаків-монументів будівничих Отих недозавершених будов?!. А скільки хиб печально «увінчали» Формальністю змагання трудове, Де вчасно не підтримали нове. Не посприяли творчому началу?!. БУЛИ? Ну, а про ті, глобальні та одвічні Проблеми, що їх звуть екологічні? Про все оте, що робить нам погоду, Кого не обдурить, не обійти: Про океан повітряний і воду. Про лан і ліс, про хліб і про грунти? Про зрослі наші запити духовні І про дороги нашого села?.. На те ж вона і критика, шановні. Щоб до смаку не кожному була! Тож всі. кого нам випаде назвати. Кому за хиби гідно «воздадуть», Хай не спішать нас «опротестувати», А краще справи мудро поведуть! Бо на майбутнє лозунг наш постійний: Обіцянку хан стверджують діла!.. Уроком Правди був наш з’їзд партійний І цей урок нам Партія дала! ...Тож бюрократам, трутням, безумовно, Пристосуванцям різним і те-де Ми обіцяєм твердо й послідовно: Хай їх негідність вибачень не жде! Тим, хто надміру плеще язиками. Хто байдикує, працю зневажа, А жить з комфортом все ж таки бажа! Ми воздамо дошкульними рядками. Хто високо дере на службі носа Простого люду вже й не поміча. Кого заїли пиха, гонор, поза І «вознесла» міщанська каланча; Хто виробництву палицю в колеса Вставля, хоча з трибуни за прогрес. Хто проміняв державні інтереси Па вузькоособнстий інтерес; Хто зовні мовби діловий, бідовий, А як по суті «в хаті на краю»: У прибудові до Перебудови Контору» вже розміщує свою, Від нас таким поваги не діждать. Бо, врешті, гумор, а тим більш сатира Не комунальна, вибачте, квартира. Де згода…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"