Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №13 Сторінка 4

(Коротко кажучи)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1986 / № 13 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1986 №13 Сторінка 4 - Коротко кажучи. Мал В. СОЛОНЬКА Позичив у будівельників дірочки для цвяхів продовбати. КОРОТКО КАЖУЧИ ф Гнув свою лінію у баранячий ріг. ф Чи варто ставити на своє місце тих, хто прагне його зайняти? ф Надоптимізм: сидячи у калюжі, витати у віддзеркалених у ній хмарах. ф Як часто голубій мрії заважають рожеві окуляри. ф Сміявся над шефом до сліз... ф Граючи на нервах, дотри муйся такту. ф Часто найбільш раціональним зерном виявляється зерно сумніву. ф Інколи азбучні істини най важче за все довести. ф Скільки критики не витримує ніякої критики! ф Скільки часом необхідно мати глузду, щоб вчасно сховати власний розум! С. ЛЕОНЧЕНКО. ДАЛИ ПЕРЦЮ! Робітники радгоспу імені Богдана Хмельницького (Київська обл.) звернули увагу на дивну звичку бригадира молочнотоварної ферми А 2 Дзюбенка М. С. Складаючи звіти, бригадир неодмінно дивився у стелю. Своїми спостереженнями робітники поділилися з Перцем, а Перець у свою чергу з Переяслав-Хмельницьким міським комітетом народного контролю. Голова комітету П. Ткаченко незабаром повідомив, що така звичка у Дзюбенка з'явилася не випадково, бо саме зі стелі бригадир брав дані для звітів. За допущені приписки і окозамилювання на Дзюбенка М. С. зроблено грошове нарахування, а наказом дирекції радгоспу його з посади бригадира звільнено. Протягом останніх років справи у колгоспі імені Енгельса (Олександрійський район) потихеньку котилися донизу. І докоти лися до того, що господарство у районі стало пасти задніх. Але це зовсім не бентежило голову колгоспу Кришнього І. А., який вважав, що у господарстві повний ажур. Та ажур був лише у звітах, а на ділі більшість галузей господарства стали збиткови ми. Такі методи господарювання не влаштовували колгоспників, і вони поскаржились Перцеві. На прохання Перця Кіровоградський облагрокомітет перевірив стан справ у цьому колгоспі. Як повідомив заступник голови комітету В. Д. Соломіенко, факти, наведені в листі, підтвердились. За недоліки в роботі, безгосподарність Кришнього І. А. з посади голови правління колгоспу звільнено. А рішенням бюро райкому партії його з членів КПРС виключено. Сувору догану із занесенням до облікової картки оголошено і головному зоотехніку колгоспу Чорному С. П. 1 Подільський комфорт. « прикріпи?ися до продовольчого обслуговування Гфи спеціальному магафщі рантьє трономтбргу за-Ко іи дуже й дуже багато років приведеш" вуженому ветерану війни і праці теж вдалося Без б умовах, де немоС особливих зручностей і вигод, бюрократичних зволікань. і нвсхов -преннй комфорт- як овочево-фруктовий, так і по ліня всіляких пільг та відзндк- У 1985 році Микола Тимофійович Топчин Поважно прикрасив лацкан піджака медаллю на честь сорокаріччя ПеремР и у Великій вітчизняній війні і вже цілком виразно і з лоскотом під грудьми коли до того ж ледь -не двадцять із НИХ ярокантуєшся на зубоцбкотній далекій півночі, а ще до того, к ли, ЯК водиться, полудень віку вже прркурликав за горизонт і попереду все чіЗкіЦіе вимальовуються сперосклеррзні перспективи, тоді, погодьтеся, є над чим пбмЬцуввти. Ну, хоча б над тим, у яких широтах провести сивоскроневу чи навіть і голомозу, але зате благоліпну і тихоплинну старість, бо ж відомо, що ЧИМ більше ЛІТ, тим дужче тягне до зелені дерев, ПІД якими ровесники статечно обмінюються шаховими ходами та історіями хвороб, тим пристрасніше бажання жити серед огірково-помідорних розсипів, не кажучи вже про компот із слив, надзвичайно корисний для шлунка... Помізкував і Микола Тимофійович Топчин,а помізкувавши, обрав для себе Київ тим паче, що колись він тут уже бував і столиця йому дуже сподобалась, особливо - Поділ. От саме тут, на території, найбільш наближеній водночас і до Дніпра, і до лісової Пущі, він і вирішив оселитися. На території Подільського району виявилися не лише благодійні овочево- та фруктово-кліматичні умови, а й такі ж благодійні люди, до яких Миколі Тимофійовичу довелося звертатися у справі влаштування з жиїлом, пенсією і так далі. У районному військкоматі його поставили на облік і видали посвідчення учасника Вітчизняної війни. У райвиконкомі швидко дали чудову однокімнатну квартиру. Райсоцзабез оформив пенсію 117 карбованців 66 копійок. Встановити ж дома телефон СУДІТЬ САМІ уявляв, як після одержання ще й ордена Вітчизняної війни другого ступеня, до якого його представив все той же військкомат, він ловитиме на собі захоплені ПОГЛЯДИ Юних червоних СЛІДОПИТІВ, коли цілком несподівано для ветерана-пільговика його самого зловили, і зовсім інші слідопити. І тоді стало відомо, що ніякий він не фронтовик і не підкорювач далекої півночі, хоч і справді чи не два десятиріччя прокантувався у високих широтах. Але прокантувався виключно під конвоєм, позаяк, будучи затятим кримінальним злочинцем, мав дев'ять судимостей іг за вироками дев’яти судів, ВІСІМДЕСЯТ ШІСТЬ РОКІВ УВ'ЯЗНЕННЯ. 2. Від двох до восьми. Із 1943-го року на мене глянув злобними очицями стрижений і досить вгодований тип з видовженою нижньою щелепою. Таким його зафіксував фотооб’єктив після арешту в Алма-Аті, де він майже рік переховувався від розшуку. Але переховувався не пасивно, ні. Ваговита кримінальна справа, яка чудом збереглася за ці десятиріччя і в якій він хизується на фото своєю ситістю, точно зафіксувала усі його дії, спрямовані на активне забезпечення цієї ситості. Ухилення від мобілізації, шахрайсгво, підробка документів, спекуляція хлібними Та ІНШИМИ проДО’ вольними картками, спекуляція самими продуктами, які Він отримував за вкраденими картками, усе відбито в кримінальній справі га у вироку військрвогд трибуналу. Та. не тільки це. Слідство і суд ригельно Простежили весь неправедний попередній шлях цього патріота власної Шнури і власного шлунка. Своє повноліття він відзначив у Києві квартирною крадіжкою. Відбув дворічне покарання. Знову об'явився у Н иєві дуже йому припало до вподоби це місто і тут же пішов на тривалу відсидку за пограбування. Вийшов на волю наприкінці 1942 року з єдиною думкою не потрапити на фронт. У панічному страху мотався по всій країні, двічі змінював у фальшивих документах рік народження: спершу скинув собі два роки, затим ще п'ять. Коли його заарештували нв залізничній станції в Акмолинську, міліціонери здивувалися: за доку-, ментами 16-річний підліток, а зовнішність і повадки зрілого, дорослого, досвідченого бандюги. Жаль, не встигли розібратися: йому вдалося утекти. Жаль не тільки через те, що не розібралися. Бо якби не втік, багато з того, що сталося перегодом, могло б не трапитись, і, мабуть, не зустрів би він на своєму паскудному шляху однієї гарної людини... Отож в Алма-Аті військовий трибунал засудив його до десяти років позбавлення волі, після чого уже в колонії на далекій півночі він отримав іще п'ять вироків: за втечу, за контрреволюційний саботаж, за розкрадання соціалістичної власності та інші злочини. ...Як і чому відбувається переродження людини в моральну потвору! Від категоричного Ломброзо, який сто років тому доводив, що вся справа у належності до певного антропологічного тилу, й до сьогоднішніх кримінологів » ПСИХОЛОГІВ, які яраінугь враховувати найменші похибки виховання…
 Коротко кажучи

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"