Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №18 Сторінка 13

Перець 1986 №18 Сторінка 13. У перчанській вітальні ЯЩИК Будемо відвертими: у плодоовочевому магазині можна працювати. Але... через тих перевіряючих можна забігти галасвіта. А їх же приходить та приїжджає... І районні санстанція, пожежники, торговий відділ, народний контроль, прокуратура, міліція. І обласні з комбінату, з плодоовочевого об'єднання... І кожен шукає. І шукає доти, доки не знайде. Недоліку. А знайшовши, не піде з магазину, поки ти не ліквідуєш. А недоліки є такі, з якими й за кілька днів нічого не зробиш. А декотрі так ще треба й замазувати. От і прикиньте... Палець до носа. Як можна працювати у такому становищі! Щоправда, у моєму магазині я розв'язав це питання. За допомогою ящика. Отак ось беру порожній дерев'яний ящик... З-під помідорів, огірків чи яблук. Кидаю його, мов жабу, посеред торговельної зали. І спокійнісінько працюю. І що б ви думали?! Варто перевіряючому зазирнути до магазину і він уже на гачку. Точніше, біля ящика. А це що таке?! визвіряється, наче посеред торговельної зали лежить не звичайнісінький ящик, а якесь страхіття. Чому тара валяється?! Негайно прибрати! А я ж тільки чекаю цього. Прямо тут же, на очах у перевіряючого хап той ящик. І заховав у підсобну. І цієї ж хвилини перевіряючий з почуттям виконаного обов'язку йде далі А я знову за ящик, і знову його посеред зали кидаю... ДІРКА Пізній вечір. Повертаємося з гостей. Я за кермом «Жигулів». Діти, дружина і теща поруч. Додому ще кілометрів ВІСІМ лишилося. Пробиваю колесо. Тільки-но поставив запаску порушую правила. На червоне світло поїхав. А тут як із-під землі автоінспектор. Сю...р...р...р... зупиняє мене. Все! кажу приречено й тисну на гальма. Зараз дірку проб'є. Та він що?! на всю потужність зойкнула теща. Здурів?! А як же ми тоді додому доїдемо? Запаски катма. Де ти камеру клеїти-меш? Та що ж він, мамо! з серцем кажу. В колесі битиме дірку чи що? А в чому? У талоні, пояснюємо всі разом. Еге?!! полегшено зітхнула вона. А я думала в колесі. Тоді хай б'є!!! ХТОЗНА ПСИХОЛОГ Тиждень тому я помітив, як доярка Марія Петрівна пляшку молока з ферми несла. Зупиняю її. Конфісковую молоко. І, відповідно до своїх службових обов'язків, заходів вживаю: вимагаю пояснення, складаю акт, про все дирекцію сповіщаю, «Колючку» випускаю, дирекцію сповіщаю, «Колючку» випускаю, папери до товариського суду подаю... Наступного ранку Марія Петрівна на роботу не вийшла. А корів доїти більше нікому. Доярок підмінних немає. Я до керуючого. Отак і отак. Що робити? А він: Ти ославив Петрівну? Я, відповідаю. От і дій сам. Наступного разу будеш розумнішим. Сьогодні шостий день дояром. З…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"