Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №18 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1986 / № 18 / Сторінка № 2
Перець 1986 №18 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. дорогенькі були! Відкритий лист директорові обласного спецавтоцентру Г. М. АЛБУЛУ Низесенький уклін Вам, вельмишановний Григорію Михайловичу! Не знаю, як і дякувати за все те, що Ви для мене зробили, бо я тепер і сплю спокійно, і взагалі здоров'ям зміцнів ніби півроку у найкращих одеських санаторіях лікувався. А все завдяки Вам, а точніше тій автосервісній службі, якою Ви керуєте. Та перейдемо до суті. Маю я, шановний Григорію Михайловичу, автомобіль «Жигулі». Надійна машина. Але не маю, на своє нещастя, гаража. А що таке мати машину і не мати гаража?.. Отож і доводиться моєму «Жигу-леві» паркуватися де завгодно. Коли на автостоянці, а коли прямісінько під вікнами квартири тримаю. Ну, а що таке кидати автомобіль на дворову стихію? Це Ви, мабуть, добре знаєте. Хто на вулиці, вибачайте, не чхне, а тобі вже різні лиховісні думки в голову лізуть. Так і ввижається, ніби твого залізного коня якісь лиходії вже збираються того... Одне слово, не ніч для мене, а кошмар клінічного неврастеніка. До світання як у дозорі: на підвіконні куняю... А тепер у мене суцільне свято. Сплю, як нормальний чоловік. На ліжку. Не подумайте, що раптом з'явився у мене гараж чи встановив я на машині надсучасний електронний «сторож». Весь секрет у тому, що побував я зі своїм автомобілем у Вашому одеському спецавтоцентрі. І коли дістався після цього додому, то, мабуть, і гомерівської уяви не вистачить, щоб описати цю одіссею. Про мій автомобіль тепер справжні легенди ходять. Сам від людей чув: Не чіпайте, співчуваючи, кажуть, цього «Жигуля»... Його у самій Одесі ремонтували... І ніхто його, повірте, після рук Ваших майстрів і не чіпає. Не те що лиходії, навіть горобці на нього сідати бояться. Ото ремонт!.. І як Вам це тільки вдається: отак просто розв'язати одвічну для автовласника проблему збереження автомобіля від лихих рук? Видно, у Вас є суто виробничі секрети. І деякі з них я мав щастя розгадати. Ну, от, приміром, ще заздалегідь призначають Ваші диспетчери клієнтам точний час заїзду під склепіння автоцентру. І клієнти сприймають це за чисту монету. Сумлінно приїжджають хто на шосту ранку, хто о пів на сьому. Здавалось би, коли вже вказано час заїзду на мийку, так і обслужити машину мусять швидко та якісно. Де там! Це лише теоретично. А практично все навпаки. Бо той «конкретно» вказаний час для працівників техстанції абстракція. То всього-на-всього у такий оригінальний спосіб реєструється кількість машин, яка має того дня ремонтуватися. Отож і виходить, що, скажімо, клієнт К. С. Криворученко, який ранесенько приїхав своєю «гарантійною» «Нивою», щоб відремонтувати спідометр і освітлювальні прилади, до півдня так і не зумів потрапити на ділянку термінового ремонту. І не тільки він. Не потрапило туди ще з десяток клієнтів, котрі так само приїхали на призначений час. А все тому, що організація праці у Вашому спецавтоцентрі, м’яко кажучи, така ж розхитана, як оце тепер моя машина. Ну от, цікаво: чим займаються Ваші слюсарі протягом робочого дня? Чим завгодно, тільки не роботою: один дивиться по телевізору аеробіку, другий куняє поруч (бо телевізор чомусь встановлено прямісінько у цеху), а третій просто вештається приміщенням техстанції. І їм, вибачайте за таке антисанітарійне слово, абсолютно начхати на клієнта. Щоправда, відразу визначити, що то б'ють байдики працівники автоцентру, важко, бо ходять вони не у фірмовому одязі, а хто в чому. Отож вгадати, хто у цьому строкатому гурті майстер, приймальник, диспетчер, слюсар, а хто просто зневірений та доведений до відчаю клієнт, можна лише після тривалого перебування між ними. До речі, про це написав до книги скарг автоцентру і замовник І. Ю. Черкес. Але ж якби, шановний Григорію Михайловичу, Ви ту книгу хоч раз на квартал читали! Звичайно, розглянути півтори сотні скарг та заяв, які надійшли з початку року на Ваше ім'я, справа нелегка. Зате б достеменно знали, що робиться у підпорядкованих Вам цехах. А діється там багато дивного. Так, клієнтові С. П. Петрову, який просив замінити три хрестовини на його «Ниві», диспетчер Ф. Філер поставив безкомпромісну умову: Міняємо тільки під технічне обслуговування... І край! Я розумію, що слецавто-центрові треба виконувати виробничий план. Але, даруйте, не шляхом же такого відвертого фінансового насильства над…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"