Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №10 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1986 / № 10 / Сторінка № 2
Перець 1986 №10 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. ВІДКРИТИ ЛИСТ МІНІСТРОВІ КУЛЬТУРИ УРСР т. ОЛЕНЕНКУ Ю. О. Вельмишановний Юрію Олександровичу, мій найнижчий, можна сказати, доземний уклін Вам і тисяча найкультурніших вибачень! Не осмілився б забирати Ваш дорогоцінний час різними там скаргами, знаючи, скільки у Вас державних справ. Візьміть лише клуби на селі чи, скажімо, кінотеатри столиці, яких так не вистачає на душу населення мікрорайонів Києва та й самого центру. Все це я розумію Вам сьогодні не до читання моїх скарг. Але я дуже просив би Вас, дорогий Ви наш Юрію Олександровичу, замість усіх тих листів-запитів, що надійшли на моє ім'я, прочитати уважно хоча б цей, що я Вам адресую. Щоб не довго інтригувати Вас, одразу перейдемо, як колись казали кавалеристи, з алюра в галоп. Мовиться про наш республіканський фестиваль сатири та гумору «Вишневі усмішки», ідею якого так гаряче підтримало сім років тому і Міністерство культури УРСР. За ці роки той фестиваль, названий на честь нашого таки класика, основоположника українського радянського гумору, та й перчанина Остапа Вишні, так полюбився слухачам, глядачам, письменникам-гумо-ристам і акторам-читцям, що вони тепер буквально мені проходу не дають, як колись не давали проходу перехожим біля палацу «Україна». Де їх, перехожих, інші перехожі, що хотіли стати глядачами, брали за петельки і питали: Чи нема випадково зайвого квиточка? І так протягом семи, а то й десяти днів! Тепер дещо картина змінилася. За петельки беруть не перехожих і не перехожі, а письменники, які питають: Чому відмінили фестиваль? Питають письменники Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Вінниці, Запоріжжя, Полтави. Такі, як Павло Глазо-вий, Іван Сочивець, Євген Дудар, Валентин Чемерис, Іван Сварник, Анатолій Бортняк, Павло Добрянський, Савелій Ципін, Петро Ребро та інші. Питають актори, такі, як Андрій Сова, Анатолій Паламаренко, Анатолій Литвинов, Ніла Крюкова та інші. Я уже їх титулів не називаю, Юрію Олександровичу, Ви їх і так знаєте. Знає їх і народ. Знає і хоч раз на рік хоче бачити, як на звіті, на республіканському фестивалі у найбільшій аудиторії нашій палаці «Україна». Якщо ж уже не на підмостках «України», то хоча б... Але Вам там, у міністерстві, видніше, яка б зала підійшла під той фестиваль. Вони чекали цього веселого фестивалю першого квітня, як і всі ми чекали Весни-оновлення, що розпочалася ще на нашому всенародному партійному форумі, му НАШ XXVII. Чекали, щоб показатися перед Чекали, щоб відзвітувати перед Чекали, висміяти те, що вчорашнім днем. А їх позбавили веселої усмішки і гострого слова. Позбавили всереспубліканського, всесоюзного, якщо хочете всесвітнього, яким є Перше квітня, свята свята Сміху і свята Миру! Дзвонять мені з республіканського радіо і телебачення: Коли ми зможемо записати фестиваль? Дзвонять з «Крокодила* і питають: Кого вам цього року прислати на фестиваль сатири і гумору: Володимира Худанова, Леоніда Ленча чи Юрія Благова?.. Отого Юрія Благова, який сказав: Мьі за смех. Но нам нужньї Подобрее Щедриньї И такие Гоголи, Чтобьі нас не трогали. А що ми крокодильцям, нашим побратимам, можемо відповісти?!? Ми сказали: пустивши скупу крокодильську фестиваль свого представника, «Фестиваль «Вишневі усмішки» відмінено». Вони, сльозу, відповіли: И напрасно! Телефонують з «Литературной газетьі», яка теж постійно зі своєї 16 сторінки делегувала на на щоб і він посміявся разом з нами. Не тільки делегувала, а й постійно писала. Торік, приміром, писала так. (Цитую в оригіналі): Пред стави те ль «Клуба ДС» 11 раз от имени администрации категорически по-здравлял киевлян с весельім праздником. Дружньїе аплодисментів, все 11 раз звучав-шие в ответ, вьінудили зтого представителя про себя 11 раз позавидовать хорошей завистью организаторам фестиваля и тайно помечтать о создании аналогичного фестиваля (например, имени И. Ильфа и Е. Петрова) в Москве». Це я навів цитату для тих, хто, може, дещо призабув. Дзвонять і пишуть нам з Габрово. Навіть просять надіслати звіт про фестиваль. Це з того самого Габрово, де заснували національний інститут сміху, який служив би справі співдружності і миру на землі! Бачите, Юрію Олександровичу, якої серйозної ваги надає Міністерство культури (!) Народної Республіки Болгарії сміхові. Воно там не вважає, що це просто, як би Вам делікатніше сказати, жарти! Бо, бачите, габровці, як і всі болгари, як і всі люди доброї волі, пам’ятають: СВІТ УЦІЛІВ, БО СМІЯТИСЯ УМІВ! Габровці кажуть: хай краще лунає сміх над планетою, ніж артилерійські канонади. А ще габровці кажуть, коли їх запитують, чому вони заснували такий несерйозний інститут, як інститут сміху, що вони не забули, яка доля спіткала Карфаген і Трою. І додають: сміх не коштує нічого, а війна найдорожчого людського життя. Телефонують нам і з Грузії, з сатиричного журналу «Ніангі», дзвонять з Вірменії з сатиричного журналу «Возні», цікавляться сатирики білоруського журналу «Вожик», литовського «Дадзіс»... і, звичайно, любителі сатири та гумору споріднених міст хутора Відрадного і Яготина. А відповісти, коли самі Простіше простого сказати: Звертайтесь з аналогічними питаннями до міністра культури! А може, відповісти їм так, як нам відповіли в міністерстві: Фестиваль не дає касового збору! Але це, по-перше, вельмишановний Юрію Олександровичу, дуже і дуже сумнівно. Бо кожного року був якщо це, приміром, то скажіть, будьте ілуота», латвійського Ю ми можемо їм нічого не знаємо. ім’я яко- народом, народом, щб порадіти нашим успіхам і щоб те, що сьогодні ми називаємо СПРОСТУВАННЯ ТАП Житель м. Могилів-Подільського М. І. Ти-хонов у листі до штаб-квартири ТАП стверджує, що Вендичанський цукровий завод постійно забруднює виробничими стоками річку Немію, внаслідок чого усе живе у ній загинуло. На прохання штаб-квартири, експерти зробили перевірку і дійшли висновку, що факти не відповідають дійсності. Хоч карасів і окунів у Немії вже немає, зате інфузорії-туфельки ще є. л II ВІЧНИЙ НАПІЙ Як повідомляє на II чернівецький кореспон- дент, місцева облспоживспілка приступила до виготовлення вічного напою «Буратіно». Як відомо, всі харчові продукти мають певний термін зберігання. Цей же напій, либонь, ніколи не псується, оскільки на етикетках ніяких термінів не зазначено. ФОНТАН У РАДГОСПІ До штаб-квартири ТАП надійшло повідомлення з Кіровоградщини про те, що на території радгоспу «Сагайдак» Устинівського району б’є потужний фонтан. Проте спецкор ТАП, який негайно виїхав на місце події, II факту безгосподарного витрачання води не встановив. Оскільки тієї води на птахофабриці взагалі немає. Натомість ось уже третій рік підряд трудівники фабрики захоплюються райдужним фонтаном обіцянок відремонтувати водорозбірну колонку, який невпинно б’є з уст радгоспного керівництва. протягом семи днів аншлаг. А,…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"