Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №04 Сторінка 2

Журнал Перець 1986 №04 Сторінка 2. Слона про слона Діли Позбавляється права всяке слово пусте, що, буває, горобчиком пурхнуло і полетіло. Право жити сьогодні має слово лиш те, за яким невідступно крокує реальне Діло!.. Не усе ще у нас, як то мовиться, екстра-клас. Та в усім розберемося люди ми не наївні, знаєм: далі залежить лише од самих же нас щоб усе було класно, щоб на потрібному рівні! Позичать нам не треба ні в кого ні знань, ані сил буде зроблена справно задумана нами Робота! І дарма надриває охриплі свої голоси зловороже поріддя, братія чорнорота. У нас підступу ницого навіть на гадці нема, тож нема і потреби напускати словесні тумани із найвищих трибун викладаємо перед всіма наші успіхи, клопоти, цілі, задуми, плани. Нам немає чого у душі і у серці таїть: твердо будучи вірні Ділу своєму і Слову, на високім, тривожнім порозі тисячоліть ми запрошуєм інших на мирну, одверту розмову. Щоб останнім порогом для людства не став той поріг, коли далі нічого, лише надмогильні плити; щоб, довір'ям об'єднаний, рід людський міг у здоров'ї та силі поріг той переступити. Святішої в нас од цієї немає мети: трудитись, аби ще й не родженому нащадку нашу рідну планету і землю свою зберегти; а дітям своїм передати у кращім порядку! І од цього ніколи не збочимо ані на п'ядь! Тож можемо людству в очі дивитися сміло: з одкритими лицями перед світом усім стоять наші чесні, вагомі, партійні Слово і Діло! Дм. МОЛЯКЕВИЧ. Не обов'язково бути професором, доктором філології, щоб зрозуміти, що «економіка», «економічно», «економія» суть поняття дуже й дуже споріднені, і справа тут не в коренях слів і не в суфіксах-префіксах. Чуємо від сусідів і самі кажемо: Економічно ми живемо непогано, але хотілося б іще краще! Правильно! Треба жити краще і в економічному, і в морально-етичному плані. А хто ж нам, товариші, заважає? Та самі ми ж собі часто і заважаємо. Візьмемо ту ж таки економію. Не в площині того дядька, котрий сірника різав начетверо (економив!), а пляшки йому й на раз було мало. Йтиметься не лише про економію електроенергії, газу, гарячої води і т. п. у побутовому плані. І не лише про економію енергетично-матеріальних ресурсів на виробництві. Де кожна кіловат-година електроенергії, кожен кілограм металу, кожен літр пального, кожен дециметр шкіри чи тканини мають використовуватись по-хазяйському. Із зведенням, де це тільки можливо, відходів до нуля, а де не зовсім можливо до цифри з нулями попереду. Задумаймось над, може, і не новою, проте в архів іще не зданою істиною: економлячи щось (і час у тому числі!) для когось, ви економите і для самих себе. На заводі роблять побутовий прилад пральну машину, телевізор, електропраску, пилосос. На фабриці щось шиють: черевики або чоботи, пальто чи штани. Здавалось би, купуй який завгодно товар полиці від нього аж ломляться. А ми все бігаємо з магазину в магазин, та: Нам би чогось іншого... Іншого значить, якісного, добротного. модного Зробили ви для когось телевізор, котрий то кашляє, то блимає. От той невдаха, котрий його купив, і бігає по гарантійних майстернях. Яка вже тут економія часу, навіть у виробничому плані, коли чоловік з роботи відпрошується, бо телевізійний (гарантійний!) майстер має «протягом дня» прийти. Хіба той невдаха у такому стресовому стані пошиє вам путящі штани? Та ніколи в світі! А ви, товаришу, котрий телевізора: стук-грюк, аби з рук у торговельну ме- фа гмве- режу випхнути, у свою чергу, біжите і гарних штанів або черевиків по мага-Ізинах шукати. Шукайте, шукайте! Скривджений вами кравець таке пошиє, що на собаку мале, а на кота велике. От і не економимо часу ні свого, ні сусідового, ні державного. Про зіпсований матеріал, про витрачену ні на що електроенергію вже й мови нема. То хіба це по-хазяйському? Останніми роками у нас був такий дуже типовий сатиричний персонаж обіцяльник. Зобов'язання брав на карбованці, а виконував їх на гроші щербаті. Не можна сказати, що обіцяльни-ка вже можна в…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"