Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №03 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1986 / № 03 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1986 №03 Сторінка 2. Жителька міста Олександрії громадянка К. Димко, безумовно ж, не уявляла, що її цілком звичайне і конкретне запитання викличе у відповідь такі глобальні формулювання. Цікавилася ж громадянка Димко (як цікавляться уже давно й інші громадяни) тим, коли ж, врешті-решт, у магазинах з'явиться достатній вибір одягу великих розмірів. Богатирями, як відомо, наша земля славиться з дідів-прадідів, але то були все-таки окремі богатирі, а нині акселерована юна парость масово сягає двометрового зросту ще в середньому шкільному віці, отож швейникам уже давно варто було б зреагувати на цей факт. Однак вони його й досі уперто ігнорують. От і написала про це громадянка Димко лист до Перця, а Перець надрукував його у своєму десятому номері за минулий рік. Надрукував і став чекати відповіді. Вона не забарилась. Начальник управління організації виробництва нових видів виробів і поставок республіканського Міністерства легкої промисловості В. Г. Онищенко змудрував таку цидулу: «У своїй роботі підприємства Укр-швейпрому керуються шкалою процентного розподілу типових фігур чоловіків і жінок по районах СРСР для масового виробництва одягу, яка включає типові фігури чоловіків і жінок, зустрічаємість яких становить 0,1 і більше... Протягом 1983 1984 років проводилися додаткові антропометричні обстеження особливо крупного населення республіки для складання додаткової шкали та вихідних даних для промислового конструювання. Промисловим підприємствам будуть направлені необхідні матеріали для створення одягу на особливо крупні розміри і зрости для чоловіків і жінок». Чи не правда дуже глибокодумний лист, навіть із науковоподібним зигзагом. Тільки от шкода: з нього з листа (і з зигзагу теж) так і неможливо второпати буде, кінець кінцем, чи не буде (а якщо буде, то коли) «зустрічаємість» якісного, зручного і модного одягу усіх потрібних людям розмірів у магазинах... Що ж, відписка річ не те що звична, а скажемо так давно відома. Відома розпливчастістю думок, нарочитою масштабністю посилань, просто-таки галактичною абстрактністю висновків. Відома й іншими хитромудрими прийомами, при допомозі яких конкретні службові особи намагаються приховати неконкретність реагування на критику. Із тисяч ділових відповідей 1985 року відповідей на листи, заяви і скарги читачів Перця, а також на публікації журналу ми виловили дещицю відписок, котрі якраз і дають певну уяву щодо цих прийомів. Скажімо, прийом оптимістичного кивка у далеке чи не дуже далеке майбутнє щоб відвернути увагу від не вельми радісних наслідків учорашнього господарювання. Так, у замітці «На вагу золота» (№ 14) ішлося про склади міндобрив та аміачної води, розташовані в селі Чолівці Корос-тенського району Житомирської області, склади, котрі вже багато років буквально отруюють людям життя. І от, замість того, щоб уже нині покласти край кричущим порушенням санітарних норм і отруєнню навколишнього середовища, заступник голови облвиконкому А. С. Малиновський звертає ясний погляд, у майбутнє: «Для перенесення складу підготовлена проектна ПЕРОМ ПО ПЕРАХ документація, будівництво якого буде завершено в 1987 році...» Цікаву з цього погляду відповідь на фейлетон «Качка під плівкою» (№ 18) дав і начальник управління сільського господарства Дніпропетровського облвиконкому А. М. Ведькал. Історія спорудження трестом качатників «полегшеного типу», в які вгатили майже мільйон карбованців і які одразу ж розвалилися, очевидно, мусила б стати в області приводом для рішучих і конкретних висновків. Але, судячи з відписки А. М. Ведькала, цього не трапилось. Він безтурботно констатує: «...досвід експлуатації качатників під плівкою показав їх економічну недоцільність, внаслідок низького приросту ваги, понаднормового відходу, підвищених затрат ручної праці. У зв’язку з цим спорудження качатників було припинено, металоконструкції демонтуються». Оце й уся реакція на втрату мільйона. Зате далі А. М. Ведькал змальовує такі райдужні перспективи м'ясного достатку на місці ганебного економічного провалу, що аж дух забиває: «площадки (де поховали мільйон В. Ч.) будуть…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"