Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №23 Сторінка 6

Журнал Перець 1986 №23 Сторінка 6. Зійшовши з автобуса на Іллінецькій автостанції, ми здивувалися: майже на вершечку стовпа, що стояв край привокзальної площі, обхопивши його руками, висів якийсь чоловік і щось уважно читав... Агов, шановний, що ви там робите? поцікавилися ми у дивака. Як це що? щиро здивувався він. Хочу козу купити... Ось і читаю оголошення... Може, хтось продас... З олівцем по Іллінцях Ну, чим іще Іллінці нетипові? Ага... Звичайно ж, готелем... По-перше, влаштуватися туди вдень ніяк, бо він аж до пізнього вечора зачинений, а по-друге, зручностей у ньому не більше, ніж у житлах первісних людей. Там навіть умитись ніде. А ще неповторні наші Іллінці тим, що для дітей у селищі немає ні гойдалок, ні каруселей... О!.. Підсадіть мене, будь ласка! Е-е... дозвольте... А чого ті оголошення аж на стовпі? А де ж іще? Ну, приміром, на дошці оголошень... Ха-ха-ха!.. голосно розреготався незнайомець. А де ви ту дошку бачили?.. У нас її споконвіку не було. Ось і доводиться по стовпах та деревах лазити... Бо паркани у селищі вже давним-давно оклеєні, та й на стовпах уже місця не вистачає... А ви що уперше в наших Іллінцях? раптом запитав він. Еге ж... підтвердили ми. Воно й видно. І наш дивакуватий незнайомець хутко з'їхав донизу. А вже на землі, підсмикуючи штани, діловито мовив: А взагалі, наші Іллінці селище непогане. Або, як тепер пишуть у газетах, типовий райцентр на Вінниччині. А як це розуміти?.. перепитали ми. Дуже просто. Я от вас до готелю проведу I про все дорогою розповім... Уже за якусь хвилину ми знали, який зміст вкладає наш несподіваний гід у слово «типовий». А саме: Іллінці, як і інші міста та селища на Поділлі, перспективне в усіх відношеннях, багате на мальовничу природу і, головне, кращає з кожним роком. З'являються тут просторі та широкі заасфальтовані вулиці, ростуть багатоповерхові будинки, а до поширених у селищі професій додалася ще й професія газовиків. Бо через землі Іллі-нецького району проходить славнозвісний газопровід «Уренгой Західний кордон». І тепер у селищі житимуть ще й ті, хто той газопровід обслуговуватиме. Як і всім приїжджим, захотілося нам довідатися а чим Іллінці, все ж таки, відрізняються від своїх типових побратимів? Адже мусить бути в них щось своє, неповторне!.. І тут наш новий знайомий якось знехотя почав: Чого-чого, а неповторного, або, як ви кажете, нетипового в Іллінцях теж доволі. Через це їх ні з яким іншим селищем міського типу не переплутаєш. Де ви бачили, наприклад, щоб спершу будували мікрорайон, а потім очисні споруди для нього? Та, мабуть, ні в якому іншому районі такого дива не побачиш. Зате у нас в Іллінцях будь ласка! Маємо, приміром, феномен головотяпства на спорудженні житлового масиву для тих же газовиків. Або візьміть ще один унікальний…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"