Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №24 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1986 / № 24 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1986 №24 Сторінка 4. ЯК ПРИБОРКАТИ Л Е З левами боротися важко. Мало того, що він цар звірів, то ще й ікла які мас! А пазурі! Про пащеку вже годі й говорити. Та в таку пащеку не те що рядовий смертний влізе, а й керівна особа разом з портфелем вміститься. Бо лев! А от у Харкові декому таки майже вдалося з ходу приборкати цього лютого ссавця родини котячих. І не нявкнув. Спробував обізватися, правда, разочок, але... Але по порядку. Якось у цьому місті вирішили прикрасити центральну його частину ще однією монументальною спорудою зі скла та бетону, на ймення громадсько-торговельний центр. Спеціалісти інституту «Харківпроект» належними темпами розробили відповідну документацію та «прив'язали» отой самий центр до центру. На папері він досить таки оригінально пристроївся на самому початку вулиці Пушкінської. Якраз навпроти знаменитої бібліотеки ім. Ко-роленка, збудованої за проектом славнозвісного академіка О. М. Бекетова. Поєднавши у такий спосіб духовне з матеріальним, проектанти полегшено зітхнули і побігли до бухгалтерії по аванс. Очевидячки, після таких архітектурних коректив у забудові міста слід було чекати якщо не овацій, то, принаймні, гучних оплесків на адресу як градоначальників, так і творців «застиглої музики». Тим більше, що за паперами невдовзі почались і конкретні діла. На початку 1986 року енергійні будівельники заходилися втілювати ідею зодчих у життя. Тобто, розчищати місце для новітньої монументальної споруди. Саме з цією метою на розі вулиць Пушкінської та Короленка загурчали могутні бульдозери. Шарахнули по старих будиночках раз, потім другий. Аж курява до неба піднялася. Саме цієї миті й не стримався лев. Що ви робите? Адже це пам'ятник архітектури! Та гаркнув так голосно, що почув його В А у своєму кабінеті навіть заступник голови міськвиконкому Борис Костянтинович Зеленський, якому примхлива доля разом з міськрадою доручила контролювати все, що відбуватиметься навколо згаданого будівництва. Якщо говорити відверто, то лев той був не зовсім і лев. Лише сама левина пика. Та й та з гіпсу. Вона вже не знати скільки сторіч дивилася на світ божий з фасаду будинку № 6 по вул. Пушкінсь-кій. Оскільки ж черговий удар був націлений саме на цей будинок, то лев і не стерпів. Тим більше, що мав певну рацію. Адже ще у 1963 році постановою Ради Міністрів УРСР будинок № 6 віднесено до архітектурних пам'ятників. Під N 699 сама двоповерхова споруда, а разом з нею і ліпна маска лева, канелюровані пілястри з гірляндами та інші архітектурні прикраси перебувають під охороною держави. Тож не дивно, що реакція гіпсового звіра була не вельми миролюбною. Охороняли, мовляв, охороняли, і раптом отак безсовісно по гриві... Прикро, товариші! І чим ближче підступала могутня техніка до будинку № 6, тим сумніші думки полонили левову голову. А коли уже в різні боки полетіла цегла XVIII сторіччя, і її по копійці за штуку почали продавати усім бажаючим харківським забудовникам, лев не на жарт…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"