Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №19 Сторінка 3

(Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1986 №19 Сторінка 3 - Телеграфне Агентство Перця. Мал В СОЛОНЬКА В АВТОБУСАХ ПРОСТОРО! СУМИ. Як повідомив наш кореспондент, в обласному центрі напрочуд просто розв'язали проблему перевантаженості приміських автобусів. їхня кінцева зупинка тепер знаходиться не біля комфортабельного автовокзалу, а в абсолютно непристо-сованому для цього місці: наче і в центрі Сум, зате просто неба. Оскільки випробування спекою і дощем, від яких нікуди сховатися, витримують далеко не всі, потік пасажирів на приміських маршрутах помітно обмілів, і в автобусах стало набагато просторіше. ДЕРЕВА НА СПОГАД Дуже просто вирішено питання оновлення села Великий Хутір Драбівського району Черкаської області. Сільський парк, посаджений тут ЗО років тому, виявляється, заважає будівництву магазину. Тому парк почали вирубувати. Місцеві жителі просять штаб-квартиру ТАП переконати місцевих керівників у тому, що варто залишити хоч кілька дерев на спогад про колишній парк. НОВИЙ почин Як передає наш кіровоградський кореспондент з м. Олександрії, з новим почином виступили шевці місцевої взуттєвої майстерні, що по вулиці 50 років Жовтня. Девіз цього почину максимальна віддача! Йдеться про максимальну віддачу грошей замовника в касу майстерні. Незадоволений, скажімо, клієнт якістю ремонту хай ще раз платить, і брак усунуть. Ну, а коли знову щось не сподобається, можна ще раз заплатити. Деякі, правда, не в захваті від такого нововведення. Як, приміром, замовниця О. І. Вдовин. Чому, обурюється вона, я повинна платити за те, що майстри виправляють свою ж власну халтуру?! Та керівники майстерні лише посміхаються: мовляв, не хочете як хочете! Мій винахід! Димить цілий робочий день начебто я щойно вийшов. ХТО ПЕРШИЙ! Уже півроку увага мешканців міста Переяслава-Хмельниць-кого (Київщина) зосереджена на ста метрах вулиці Солонці. Саме ці сто метрів розбитої дороги стали приводом для цікавого змагання за листуванням між міськрадою та розташованими тут підприємствами. За умовою, той, кому першому зрадить витримка, бере на себе клопіт з ремонтом вулиці. Ніхто не збирається поступатися, заявили кореспондентові ТАП учасники змагань. Ні представники міськради, з одного боку, ні керівники промбази ПМК-14, комбінату комунальних підприємств, заводу продовольчих товарів і цегельного заводу з іншого. жжгта? Адаптовані формалісти Ох, і нелегка це справа. Особливо в психологічному плані. Бо не одразу вона й робиться. Але там, де це по-справжньому, то там без галасу і поступово. А там де... відгукуються, включаються, не відстають тільки на словах, не на ділі. Там дещо карикатурно виходить. У перші дні я й на собі відчув. Бо теж у темпі хотів було перебудовуватися. Точніше, відчути дух отієї перебудови, прискорення. Не знаю, як на кого, а на мене вона спочатку подіяла негативно. Мабуть, від незвички. Зайшли, пригадую, з приятелем у гастроном. Купили пляшку і... Словом, не так, як колись, бо приятель каже: Давай, але тільки в темпі. В «Темпі», пояснюю йому, уже закрили і склянок у під'їзд не дають. Та ні, знову він. Ти мене не так зрозумів. У темпі це без закусі, без філософії і без цитат Спінози і Фейєрбаха. У мене в кімнаті вип'ємо і по хатах. Я залишаюсь у себе, а ти біжиш додому Не встиг я з його квартири вискочити, перетнути вулицю, коли відразу відчув, що та вулиця, по-перше, не рівна. По-друге, по ній хтось пустив подвійний автобус. Я одразу здогадався: прискорення! Перебудова! От тільки не втямив, чому в одному випадку той автобус, як трамвай, начебто з причепом. А в другому, один стоїть на іншому. Точно як у Лондоні. Щоправда, я в Лондоні не був, але по програмі «Час» столицю на Темзі бачив. Словом, між причепами я таки вулицю перетнув. Хтось у спину сюркнув, але я у темпі на дитячий майданчик.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"