Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №07 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1986 / № 07 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1986 №07 Сторінка 2. НЕЕКОНОМНА ЕКОНОМІКА Н АСПЕЦІАЛІЗУВ АЛИ... Оскільки особисто я не був присутній на тій давній нараді, то встановити її перебіг із стенографічною точністю, звичайно, не зможу. Але, дивлячись тепер на результати, спробую подумки реставрувати ту нараду. Як на мою уяву, то відбувалася вона так. Зібралися керівники Горохівського району, що на Волині, і почали радитись. Про те, про се, про інше. Нові часи, товариші, настали і працювати ми повинні по-новому, оголосив головуючий. Які будуть пропозиції з цього приводу? Нині дуже модною вважається спеціалізація господарств, помірковано зауважив хтось із першого ряду. Модною і, кажуть, перспективною. Правильно! зрадів головуючий. І запитав: А кого конкретно ви пропонуєте заспеціалізувати? А хоч би колгосп імені Лесі Українки. А чому саме колгосп імені Лесі Українки? поцікавився головуючий. А чому не імені Лесі Українки? Чим цей колгосп гірший за інші? Це звучало переконливо. Тому пропозицію було прийнято. Як завжди, одностайно. Тоді головуючий раптом схаменувся. А в чому саме ми будемо спеціалізувати цей колгосп? А хоч би на вівчарстві! гукнув той самий хтось із першого ряду. А чому саме на вівчарстві? головуючий виявляв просто таки дивовижну цікавість. А чому не на вівчарстві?! Чим вівчарство гірше за інші галузі? Вівчарство навіть краще, весело гукнув хтось із другого ряду. Це й вовна, і дублянки, і шашлики по-карському, і шашлики по-абхазькому, і баранина смажена, і... Можна буде навіть відкрити при колгоспі фірмовий ресторан кавказьких страв. Він теж дасть неабиякі прибутки. Згадка про фірмовий ресторан розбуркала фантазію присутніх. Ще добре було б розвести у спеціалізованому колгоспі вівцебиків. М'яса він дає, як бик, а вовни, як гарна вівця. Я сам бачив у московському зоопарку, зауважив головуючий. Раптом цю фантазувальну атмосферу перервав цілком недоречним запитанням якийсь надто допитливий чоловік із заднього ряду: А чи в колгоспі імені Лесі Українки є умови для спеціалізації? Гм, умови... Вівці там, щоправда, миршаві, мугикнув один із присутніх. І відповідних приміщень також нема... закинув інший. Поганенько з кормовою базою. Вона там нікудишня, зауважив третій. Та й голова колгоспу Сасовець, хоч він за освітою і ветлікар, але в розведенні овець, казав мені сам, не дуже тямить. Почувши про такі непересічні умови для вівчарства, нарада вирішила: щонайшвидше спеціалізувати колгосп імені Лесі Українки. Вирішили, як ведеться, одностайно. І почали створювати спеціалізований колгосп. Зігнали овець з інших колгоспів. Але й вони були не дуже продуктивні. Щоправда, бекати бекали не гірше за інших. А от коли доходило до віддачі вовни, то вони, як то кажуть, ні бе, ні ме. «З поганої вівці хоч вовни жмут», потішав себе Всеволод Петрович Сасовець. Тільки жмут був надто маленьким. Ледь-ледь план витягували. І то завдяки тому, що закупили трохи породистих овець на стороні. Але для них корму бракувало. Замість сіна годували силосом. А тим часом керівники району, створивши спеціалізоване господарство, хотіли якнайшвидше доповісти вище про свої неабиякі успіхи в спеціалізації. А як можна найшвидше добитися успіхів у підлеглому господарстві? Найпростіше збільшити план виробництва. Від досягнутого. І почали збільшувати. На папері це робити, як відомо, не дуже обтяжливо. Збільшували отак, збільшували, аж поки вже не тільки вівці, а й керівники колгоспу збагнули нарешті, що вказаної справної контрольної цифри їм ніяк не досягти. Якщо овець не стригти, а…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"