Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №08 Сторінка 5

(Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1986 №08 Сторінка 5 - Телеграфне Агентство Перця. ФІЗКУЛЬТ-УРА! Коли радість на всіх одна... Дорога редакціє! Одразу прошу пробачення за почерк: я дуже схвильований. Щойно повернувся зі стадіону, де зустрічалися відомі в нашій області команди «Хвиля» (міськводоканал) і «Мазут» (нафтопереробний завод). Матч закінчився повною перемогою «Мазута» (3:1), але суть не в цьому. Я ще пам'ятаю ті давні часи, коли гравця, який забив гол, наступної миті вже важко було вирізнити поглядом серед інших. Він, як водиться, зберігав незворушний вигляд. Мовляв, забив гол що ж тут дивного? Я, мовляв, ще й не таке можу! Його товариші по команді теж поводилися спокійно. Хіба що хтось із них, опинившись поблизу, поплескував, як тепер кажуть, автора гола по плечу. Нині ж, коли м’яч потрапляє у ворота, на полі діється щось особливе. Той, хто забив гол, не йме віри своєму щастю. Він щосили підстрибує, махає руками, кричить, як на пуп, і перекидається через голову. Його товариші теж стрибають від радощів. З усього видно: вони й не сподівалися, що він на таке здатен. Далі футболісти цієї команди, напевно, вважаючи, що більше ніколи у їхньому житті не трапиться нічого подібного, кидаються один одному в обійми, мов колись інститутки, які повернулися з вакацій. І так палко обціловують один одного, що тисячам болільників стає шкода воротаря, котрий у цей час залишається без пари... Спершу ми бачили таке лише по телевізору, в трансляції матчів іменитих команд. Та ось уже цю моду перейняли й наші хлопці. Коли нападаючий «Хвилі» Петро Братуха забив перший гол, уся команда почіплялася на нього з обіймами, і так придавили Петю, що його винесли з поля на ношах. Як бачимо, новий стиль поведінки призводить до збільшення травматизму. І це ще тільки квіточки. А що буде, коли оця пошесть перекинеться й на водне поло? Вони ж там потоплять один одного! Я вважаю, треба терміново вживати заходів. Судячи з того, що досі нашому футболу не вдається позбутися іншої вади відвертої грубості гравців, заборона обіймів та поцілунків теж не дасть ніяких наслідків. Пропоную піти іншим шляхом упорядкувати ви- ЗАПОВІТНА МРІЯ КИЇВ. (Кор. ТАП). Заповітну мрію має жителька будинку № 18 А. П. Кості на, що мешкає по вулиці Халтуріна. Мріє вона про те, щоб хоч краєм ока зазирнути у потаємні думки керівників житлово-експлуатаційної контори № 502 і дізнатися, коли ж насправді вони збираються зробити ремонт її квартири, де необхідно замінити сантехнічне обладнання і полагодити стелю. Бо громадянці Костіній чи не кожного місяця обіцяють почати ремонт і кожного разу переносять його строки. ФОНТАН ІЗ НАДР УПРАВЛІННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬК. (Кор. ТАП). Із надр міського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства другий рік підряд б’є потужний фонтан відписок, який незабаром розмиє вулиці Свєтлова і Володарського. Річ у тім, що вже другий рік начальник управління І. II. Семи- яви бурхливої радості футболістів, скерувати її, так би мовити, у безпечне русло. Для цього…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"