ГУМОР І САТИРА

Перець 1987 №21 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1987 / № 21 / Сторінка № 9

Перець 1987 №21 Сторінка 9. Коли ми скажемо, що Петро Олексійович Матяш працює у ямі, ви одразу подумаєте, що він автослюсар. Ні, він музикант у театрі, а яма зветься оркестровою. Якби він мав хист до автослюсар но і справи, цієї історії не було 6. А так вона є. П. О. Матяш мав «Жигулі», але не мав щастя. Напевно, його машину виготовили у понеділок наприкінці місяця. Вона мотала не кілометри, а нерви. Не вміючи дати їй ради, він її продав. Як годиться, через автомагазин. І вирішив, що більше ніколи не з'єднає власну долю з жодною машиною. Але не минуло й місяця, як він почав думати, що не всі «Жигулі» однакові, є серед них і такі, що можуть ощасливити справжнього мужчину і валторніста. Словом, він був готовий ризикнути ще раз. І тут управління постачання Міністерства культури УРСР виділяє Київському державному дитячому музичному театру «Жигулі» (ВАЗ-2106). Сталося це 26 січня цього року. Крім Матяша, бажаючих придбати машину у театрі не знайшлося. Однак голова профспілкового комітету В. Й. Миронов опитав усіх п'ятьох наявних на той час у колективі ветеранів війни, а коли ті відмовилися, то попросив кожного з них власноручно написати: так, мовляв, і так, на машину не претендую. Про всяк випадок. Бо, як сказав Шекспір, «світ театр». А в театрі чого тільки не буває. 4 лютого Матяш отримав рішення профкому, яке давало йому право придбати виділений автомобіль. І подумав, що це вже все. Ні, він знав, що, перш ніж іти з відповідними документами по машину, на тих документах у Шевченківському райвиконкомі мають поставити в і дповід ний підпис і печатку. Знав! Але з оркестрової ями ця ситуація здавалася дуже простою. машина, і є єдиний на неї претендент... Еге, тов. Матяш! Просто на валторні грати! А коли йдеться про печатку та підпис, тут наперед нічого знати не можна. Інспектор відділу торгівлі Шевченківського райвиконкому І. Г. Тищенко, яка приймає документи, сказала, як одрізала: «Не буде діла! Машину можна купувати один раз на сім років, є такий закон. А у вас цей термін іще не вийшов Ідіть собі пішки». Чого вона так сказала? А боже ж мій, та на те може бути мільйон причин! Ну, наприклад, нам достеменно відомо, що П. О. Матяш жодного разу не покатав її на отій машині, яка в нього була раніше. Він думав, що йому минеться. А може, І. Г. Тищенко незадоволена репертуаром дитмузтеатру? Хіба не причина? Нарешті, може бути, що І. Г. Тищенко просто не знає своєї справи. Бо такого закону, на який вона послалася,- не існує. І це дуже скоро з'ясувалося. Тоді інспектор направила до театру комісію в особі позаштатного активіста М. І. Кривошеїна, котрий дійшов висновку: не вистачає гласності. На його вимогу профком написав і обнародував список черговості на придбання автомобілів, де П. О. Матяш усе одно стояв першим і єдиним на «Жигулі» шостої моделі (ВАЗ-2106). Згодом за цю чергу керівництву театру від райвиконкому ж і влетіло, бо ніякої черги на автомобілі тут не повинно бути. Дирекція театру, с по стерігши, що голова профкому б'ється об І. Г. Тищенко, як рибонька об лід, взялася йому підсобити. Зверталися до заступника голови райвиконкому П. А. Шкудуна і до самого голови П. Й. Ро манюка. Ро знов (дали їм, що П. О. Матяш не тільки валторніст, а ще й, на громадських засадах, бібліотекар симфонічного оркестру, що йому доводиться достав л яти на різні с це нічні майданчики (театр не має свого гляда-чевогс залу) цілі поси нотної літератури, а тому машина була б дуже до речі, і т. д. і т. п. Це, між іншим, вельми характерний момент. Нас уже привчили, що для отримання чогось належного нам за законом самого закону недосить. Треба іще щось. Ось, так би мовити, модель ситуації: ви переходите вулицю. Йдете на зелене світло і саме там, де слід. І…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"