Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №04 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1987 / № 04 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1987 №04 Сторінка 2. бул и! Вельмишановні наші геронтологи! Чи не змогли б ви подовжити років так на де-сять-п'ятнадцять середній вік мешканців райцентрів і селищ міського типу нашої республіки? Розумію, моє прохання може вам здатися, м'яко кажучи, дивним, і тому поспішаю все пояснити. Впевнений, збагнувши що й до чого, ви тут же засядете за складання рецептів різних там еліксирів довголіття. Бо зрозумієте іншого виходу немає. Оскільки мова піде про ритуал, де сміх недоречний, а жарт має надто сумну інтонацію, обмежусь лише цитуванням листа, залишивши гумористичне оздоблення для більш веселої нагоди. «У місті Макарові Київської області ховали ми інваліда Великої Вітчизняної війни. Прийшли о десятій ранку до комбінату комунальних послуг, що існує саме для того, щоб у таких випадках сюди звертатися. Все тут є: кабінет директора, кабінет головного інженера, бухгалтерія, різні цехи. А от труни не знайшлося. Нема, сказали, дощок, і до кінця кварталу не передбачається. Пішли до директора зачинено, десь поїхав і невідомо коли буде. Знайшли головного інженера. Той порадив звернутися до ремонтно-будівельного управління: «Може, в них дошками розживетеся, деяким щастить». Пішли в те управління. Пощастило і нам з трудом умовили місцевих умільців збити труну. Притягли її до комбінату, щоб тут хоч оббити тканиною. «Тканини нема, сказали нам, спитайте в магазині». Спитали, принесли. Але того майстра, що оббиває, виявляється, на якісь інші роботи послали. І взагалі, як нам пояснили, на оббивці він копійки заробить. Довелося витягти труну на вулицю, в ательє по ремонту взуття дістали цвяхів і заходилися самі оббивати...» Багато див різних доводилося мені бачити, але цей лист здався просто фантастичним. Самообслуговування справді зажило у нас великої популярності. Та навіть якби, приміром, у їдальні мені запропонували самому принести продукти, самому приготувати з них страви і їсти їх із власного посуду, я здивував- ВІДКРИТИЙ ЛИСТ НАШИМ СЛАВНИМ ГЕРОНТОЛОГАМ. КОПІЯ: НАЧАЛЬНИ- КОВІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВ КОМУНАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ МІНІСТЕРСТВА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УРСР ТОВ. КОШМАН Н. П. ся б менше. Бо що не кажіть, а ритуальна служба вимагає особливої чуйності й делікатності. А тут і самі шукайте дошки, і самі купуйте тканину, і самі збивайте-оббивайте!.. Ну, хай би таке коїлося у далекому селі. Там хоч поки що ритуальної служби немає. А є дядько Петро чи дядько Микола, до яких у таких сумних випадках люди звертаються. Але ж у містах-райцентрах комбінати із солідним штатом! Та, на превеликий жаль, у листі немає і слова фантастики, а сам цей неймовірний випадок далеко не виняток. І описані вище випробування, які чекають на родичів та близьких померлого, на тому не закінчуються. Бо раптом може виявитися…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"