Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №20 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1987 / № 20 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1987 №20 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. * г Відкритий лист голові Харківського облагрокомітету В. С. ВОЗНОМУ І » і 1 І* Ь І о і* Я БУЛИ 3 5 ЗЙБ 5 . І V Вельмишановний Вікторе Сергійовичу! Просто не знаю, як і почати. Рука тремтить, серце в грудях тріпоче, ще й сльоза на очі навертається. А винні в усьому Ви. Звиняйте, але це чистісінька правда. Бо як прочитав я підписаний Вами наказ № 213 від 27 травня 1986 року, так оте все і почало- ж ся і тремтіння, і тріпотіння, і... так далі. Прочитав і подумав: як же це треба люби-своїх земляків-харківян, аби отакенну турботу про них виявити! Ад-ні ти та поважати же в тому наказі йдеться, ні більше, менше, про те, щоб кожне харківське посімейство і в місті, і в області мало змогу коли не щодня, то через день це вже точно! смакувати таким делікате качка. Можна Можна з гречаною кашею або з рисоАА. Можна у вигляді супу-брюлле. Але... Але для того, щоб ЇЇ, оту качку, мати на столі, слід інтенсивно її розводити. Дуже чітко Ви вловили, Вікторе Сергійовичу, цей нюанс. Уловили і тут же рішуче великими літерами вивели категоричне «НАКАЗУЮ». А далі вже кожному району довели певну кількість отих пернатих, яку вони мають розвести. Ну, хіба ж погана ініціатива! Просто чудова! У кого завгодно від такого піклування затріпоче серце, покотиться слинка, а на очах заблищить сльозина. Тим більше, Вікторе Сергійовичу, що тую керівну вказівку миттю підхопили в районах області і з запопадливістю винятковою заходилися втілювати її в життя. Наприклад, голова Кегичівського РАПО Юрій Єгорович Антюшин негайно й собі видав наказ № 68 від 9 липня 1986 року. В якому не менш категорично й рішуче зажадав: «У колгоспах «Більшовик» і «Прогрес» створити качині репродукторні ферми по 2000 маточного поголів'я... Контроль за виконанням... покласти на заступника голови РАПО з тваринництва тов. Шмать- сом, як яблуками. а» фаршированою гречаною ко М. С.» Не знаю, чи признавалась тоді Вам Марія Свиридівна, що в обох господарствах геть-чисто немає ніяких умов для розведення качок, чи промовчала! як той казав, давнє. Наказ було спущено для виконання. Накази ж, як відомо, це не якісь там пропозиції чи побажання. Навіть не рекомендації. Накази не обговорюють, їх виконують. Тож і взялися голови колгоспів «Більшовик» та «Прогрес» Віктор Тимо-фійович Андрос і Борис Андрійович Голуб-ничий спочатку за голови, а тоді вже нікуди не дінешся! за виконання волі начальства. Чесно кажучи, ані перший голова, ані другий не знали, з якого боку й підступитися до тих качок. Чи то свиту латати, чи чоботи підбивати. Ні в Дндроса, ні в Голубничого не те що ферми навіть пристойної споруди для такого поголів'я під рукою не було. Та оскільки ініціатива спущена зверху... буть, не варто. Коротше, взяли головні зоотехніки колгоспні грошенята та майнули в місто Ізюм по каченята. Як один, так і другий колгоспи придбали їх по п'ять тисяч штук. Щоб, значить, було з чого у майбутньому вибирати. І, виходячи, як то кажуть, з місцевих умов, сяк-так розмістили той клопіт. У «Більшовику» загнали качат до... корівника. У «Прогресі» до... ка. І не до якихось там, а до діючих. Уявля-ікторе Сергійовичу, яке новаторське використання корисної площі! Тут ось корови та свині, і тут же, у них попід ногами, ще й качки! Наслідки перевершили усі сподівання: у «Прогресі» за якийсь місяць із хвостиком перекинулося догори лапками відразу півтори тисячі безсловесних пташат. А там пішло й поїхало, наче з гори покотилося. По двісті, триста, чотириста штук щомісяця. Крякнуло, словом, і попростувало у потойбічне царствіє ледь не три тисячі качок. сте, І їм іло, 11 ПРЕТЕНДЕНТІВ НЕМАЄ та - ПІ II -щ.: У колгоспі «Більшовик» загинуло мало* не все поголів'я. Еу Що, питаєте, робили ті, на кого покладав' ся «контроль за виконанням»! Отож і я Й Вікторе Сергійовичу, поцікавився цим де- * ж Ж ! лікатним питанням. Мені, правда, в районі розтлумачили: РАПО, і, в першу чергу, сам Ю. Є. Антю шин разом із М. С. Шматько, лове як ден но тримали свої керівні руки на пульс Що воно, правдг відповідальні працівники означеної ініціативи. таке, я й досі не можу второпати. Та якщо «тримали на пульсі», ще й «повсякденно» то, гадаю, щось дуже й дуже серйозне робили. Приблизно у тому ж плані відгукнулис 4 4 виконання ані Пояснювати, ма- свинарки- лапками вІрв» - До штаб-квартири 1А п надійшло повідомлення з села Потіївки: між громадянами В. Є. Вишневеньким та П. К. Ми-колайчуком розгорілася суперечка за те. кому з них дістанеться квартира, яка звільняється в одному з двох 16-квартирних будинків, споруджених тут кілька років тому. повідомлення між ТАП з на заклик з області й у Краснокутському районі. Викликали в РАПО, скажімо, голову ? колгоспу «Зоря комунізму» Миколу Пана-Я совича Кравченка та прямо так і заявили: дд сюди. Ц Ні в яку.…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"